Як виживали люди похилого віку на пенсії в СРСР і кому жилося легше за інших (фото)
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 1681
На гарне життя на пенсії могли розраховувати видатні вчені, військові, силовики та партійні працівники.
Життя громадян СРСР було наповнене міфами — від безкоштовної медицини до загальної рівності. І якщо останню тезу можуть поставити під сумнів навіть громадяни, які працювали, то що говорити про одну з найменш захищених категорій населення — пенсіонерів.
Залежно від різних періодів радянської історії стан справ відрізнявся. "Телеграф" зібрав основні факти про пенсії у СРСР.
До Другої світової
Становище пенсіонерів на зорі Радянського союзу було не вартим заздрості. Пенсію запроваджували поетапно: з 1918 року для людей з інвалідністю, які отримали каліцтва в лавах Червоної армії, з 1923 року — для "старих більшовиків" та політкаторжан, з 1928 року — для робітників гірничорудних та текстильних підприємств. 1935 року пенсії виплачувала не держава, а промислові артілі зі спецфонду. Працівникам колгоспів пенсії не сплачували. І лише з 1937 року ввели для різних службовців та робітників у містах.
Розмір пенсії визначав стаж, зарплата та причина непрацездатності. Її розмір був невеликий і становив приблизно чверть середньої зарплати. Наприклад, у 1937 році, при введенні загальної пенсії, стипендія студента була 130 рублів, а інвалід третьої групи отримував 25. Люди з інвалідністю першої групи отримували на 40 рублів більше.
Післявоєнний період
Ситуація покращується – встановлено пенсійний вік для чоловіків 60 років та 55 для жінок. У 1956 р. проведено реформу пенсійного законодавства. На держпенсію могли претендувати: робітники та службовці, військові, інваліди, члени сімей цих трьох категорій у разі втрати годувальника.
Колгоспникам також призначили забезпечення, але воно було незрівнянним з міськими пенсіями та становило 12 рублів. Підвищення до 20 руб. сталося в 1973, а в 1987 виплачували вже 50 рублів. Колгоспи могли додатково виплачувати кошти понад цю суму для працівників. До цього пенсія колгоспника, котрий відпрацював 30 років, могла бути 6 рублів.
Мінімальний пенсійний стаж був 20 років для жінок та 25 для чоловіків. Максимум пенсії у СРСР становив 120 рублів. Вище пенсії були лише у силовиків – військова чи КНБ-на становила до 250 рублів, а в міліції – до 220 рублів. У цих сферах, як і в медицині, пенсіонерам дозволялося працювати і надалі.
Хто отримував найбільші пенсії
Рекордними для СРСР були пенсії партійців та персональні виплати. Так, знамениті вчені, Герої СРСР, керівництво отримували:
- при всесоюзному рівні — 250 руб
- при республіканському — 160 руб
- при місцевому — 140 руб.
Вищі партійні ешелони могли отримувати до 500 рублів на місяць.
Раніше "Телеграф" писав про те, якими могли б бути зарплати в Радянському Союзі, якби не "інтереси партії". Зазначимо, що становище пенсіонерів в Україні також не найкраще — середні виплати трохи перевищують прожитковий мінімум.