Його знають у Канаді та Швейцарії: у Львові помер відомий художник Володимир Лобода

Читать на русском
Автор
1441
Художник Володимир Лобода Новина оновлена 18 грудня 2023, 14:28
Художник Володимир Лобода. Фото facebook.com/LobodaSolomiya

Володимир Лобода був представником українського андеґраунду кінця 1960 – початку 1990-х років

Нещодавно помер український актор Сергій Кустов, за плечима якого понад сто ролей. А сьогодні стало відомо про смерть ще однією масштабної особистості — 80-річного українського художника Володимира Лободи.

Живописець, графік, скульптор, поет, есеїст Володимир Лобода помер у Львові, протягом останніх років він дуже хворів. Про смерть митця на сторінці в Facebook написала його донька Соломія.

Володимир Лобода
Митець, який не любив стереотипи

Народився Володимир Лобода у Дніпропетровську. Любов до мистецтва прищепив йому батько Віктор Лобода, який був художником-аматором, що малював переважно пейзажі степової України.

Початкову професійну освіту Володимир Лобода здобув у художній школі, де навчався на початку 1950-х років. 1957-1961 — навчався в енергобудівельному технікумі Дніпропетровського Раднаргоспу на спеці­альності "Архітектура". Формували його мистецьку особистість викладачі, які ще пам'ятали українське національне відродження 1918 – початку 1920-х років.

Згодом Володимир Лобода служив в Умані. Він співпрацював із конструкторськими бюро з проектування індустріальних споруд, мав багато відряджень.

1965 року митець познайомився зі своєю майбутньою дружиною Людмилою, яка добре його розуміла та співпрацювала з ним.

"Постать жіноча, сумна"

1966 року навчався в Київському державному художньому інституті на архітектурному факультеті. Під час навчання Володимиру Лободі не вистачало свободи у творчості. Чоловік любив експерименти з формою та кольором, глибоко занурювався у вивчення українського та світового мистецтва. Він заявив про себе як митець-новатор, який був безкомпромісний щодо радянської ідеології та псевдоакадемічної освіти. Художникові було некомфортно у виші, згодом він перевівся до Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту на факультет архітектури.

У 1960-ті він був заявив про себе як український монументаліст.

Богдан Мисюга так характеризував його творчість: "Лобода вірив у втілення національних потуг, захованих в українській підсвідомості. Вважав, що потрібно лиш прислухатись до внутрішнього голосу: експериментував на відчуттях локальні барви, впізнаваних симулякрах сільського побуту, типажах народного життя".

"Подвійний ноктюрн", диптих

Художні критики наголошували, що Лобода не прагнув радянської слави, а хотів лише інтелектуального спілкування про своє мистецтво.

Митець вважав, що його єдиною інтеграцією в громадське життя була праця в групі художників, які займалися проєктуванням урбаністичного середовища Дніпропетровська.

1970-го року Лобода переїхав на Західну Україну. Йому було комфортно у середовищі без стереотипів. У Львові він міг насолоджуватися духом Європи, а в Дніпропетровську він був чужий та не завжди знаходив розуміння. Тож 1981 року сім’я Лободи переїхала до Львова. Тут митець з однодумцями створив мистецьку школу. Художник багато подорожував, малював краєвиди Карпат, Волині, Поділля.

"Розмова зі Сфінксом на рядні"

В 1990 році у Львівській картинній галереї відбулася перша персональна виставка Володимира Лободи.

1992 року Володимир Лобода придбав хутір у с. Турове на Дніпровщині, там разом із дружиною Людмилою, донькою Соломією та учнями Дем'яном Герасимчуком і Андрієм Кісем заснував музей та літні майстерні. Хутір був для нього місцем натхнення, а до Львова митець їздив переважно взимку. На хуторі Лободи зустрічалося багато творчих особистостей.

Художник співпрацював з київськими галереями, мав чимало персональних виставок по всій Україні.

Про творчість Володимира Лободи відомий російський режисер та оператор Павло Костомаров 2009 р. зняв фільм "Удвох". Ця стрічка здобула численні нагороди на міжнародних кінофестивалях.

Роботи митця знані не лише в Україні, а й в музеях, галереях та приватних збірках Польщі, США, Канади, Німеччини, Швейцарії.

Раніше "Телеграф" писав, що Театр на Подолі звинуватили у цензурі після постановки п'єси "Хазяїн". Режисер зробив деякі трансформації та поміняв прізвище одного з головних героїв.