Під Києвом батьки проти викладання російської мови як другої іноземної — у чому проблема?
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 2008
До розв'язання питання – програмно чи факультативно вчити дітям мову Пушкіна та Чехова – довелося залучати голову ОТГ
Мовні скандали в Україні виникають із завидною регулярністю. Наприклад, нещодавно в одній відомій IT-компанії відмовили у роботі україномовному фахівцю.
А напередодні Нового року в одній із сільських шкіл Києво-Святошинського району Київської області протистояння педагогічного колективу та батьків четверокласників досягло апогею. Причиною напруженості став один із предметів, а саме — російська мова, яку треба було б освоювати як другу іноземну. Здавалося б, ось і чудово – у цьому регіоні, як мінімум, на слух, ця мова всім знайома, вчити її набагато простіше німецької, французької, іспанської, і тому хороші оцінки школярам забезпечені. Та ні, частина батьків висловилися проти того, щоб цей предмет вивчався нарівні з державною мовою та англійською, математикою, інформатикою, історією та природознавством.
"Пропонували для нинішніх четверокласників на наступний рік запровадити як другу іноземну російську мову, — пояснили "Телеграфу" представники активної групи батьків. — Ми думаємо, що це через проблему в країні, де зараз, мабуть, не працевлаштовані викладачі російської мови та тому їх усіх "нав’язують" дітям. Таке ж не тільки у нас у школі відбувається, подібна ситуація у селі Святопетрівське — це Софіївська Борщагівка".
Батьки пояснюють, що їхня загальноосвітня школа в селі Юрівка маленька, у педколективі немає інших фахівців, крім викладачів англійської мови. І тому, на додаток до English школа не може запропонувати дітям ту саму німецьку або французьку мову. Натомість є викладачі російської мови, яка нині не входить до обов’язкової програми навчання, і адміністрація намагається таким чином забезпечити їх "годинами".
"Але російська як друга іноземна — це плювок на політику держави. Чи це підготовка населення до окупації? – вважають мами-папи юних громадян України. — Ми ж керуємося не лише патріотичною позицією, а й суто прагматичним підходом – діти плутатимуться у правилах української та російської мови, в результаті там і там будуть неглибокі знання. Нехай вже добре вивчать у школі державну мову, а хто хоче, розмовлятиме нею вдома і відвідуватиме факультатив у школі".
Проблема розпочалася з того, що батьків четвертокласників не влаштовувала якість викладання англійської мови. Але якщо хтось міг сплатити для дітей репетиторів, то решта змушені були задовольнятися тим рівнем, який є. Замінити одну вчительку на іншу відмовилися – комісія вирішила, що вона відповідає вимогам. Попутно випливло питання про запровадження для п’ятикласників 2022/23 навчального року "великого і могутнього" як другого іноземного. Управління освіти проводило анкетування у шкільництві, зокрема й анонімне. І вийшло, що їхні результати не збігалися. А директор та вчителі, за словами батьків, замість того, щоб шукати компроміс, демонстративно образилися на тих, хто висловився проти "російської".
"І тепер не реагують на батьків, можуть навіть не привітатись! Навіть школярів дорікали тим, що ми висловили незгоду. Для нас же головне, щоб діти нормальні знання отримали та могли вступати до вишів, а не вирушати прибирати полуницю в Польщі".
При цьому співрозмовники наголошують, що у класі серед дітей є і переселенці з Донбасу, і кримські татари, і представники інших національностей. Доповнюють, що школа хоч і сільська, але це досить просунутий район, тут багато сучасних житлових комплексів та людей, які працюють у столиці.
За підтримкою мешканцям села навіть довелося звертатися до голови Гатненської сільради та до управління освіти Фастівського району Київської області. Голова об'єднаної тергромади офіційно відповів, що рекомендують школі зробити вивчення російської факультативним, а не обов’язковим. Про те, що російській навчатимуть дітей виключно за бажанням сімей, повідомило й управління освіти. Батьки вважають це своєю перемогою: "Якби ми не підняли цю "війну", не провели купу зборів, дбаючи про майбутнє своїх дітей та держави, то ніхто б за нас цього не зробив".
Про те, що результати анкетування відрізнялися і спочатку більшість батьків висловилося за вивчення російської мови як другої іноземної, "Телеграфу" повідомив також директор Юрівської школи Анатолій Ловягін.
"Але зараз ми вже розглядаємо питання так, що не його вводитимемо. Просто залишимо один іноземний, підемо за іншими навчальними планами. Насправді я нічого в цьому поганого не бачу, але якщо порушується таке питання, то у нас є можливість просто його не вводити, — заявив керівник. - Але серед року ніхто ж не змінює навчальні плани, це тепер тільки на новий навчальний рік. Ми це питання розглядали на рівні школи та на рівні ОТГ, управління освіти, і прийдемо до загального рішення. Я думаю, що, напевно, з 5-го класу вирішимо, що російської мови вже не буде.
***
Що є — то є: російська мова зникає з освітнього простору України. Але спілкуватися на ньому нікому не забороняється, як би не намагалися переконати у цьому своє населення президент Російської Федерації та його пропагандисти. У регіонах, де досить високий відсоток російськомовного населення, знання російської граматики школярам пропонують отримувати на факультативах, у тому числі оплачуваних батьками. А ось російська література вже давно стала складовою літератури закордонної, і її викладають ті самі вчителі-словесники.
Втім, хто з дітей ставить перед собою високі цілі, той знайде можливість вивчення улюблених і необхідних предметів, і батьки їм у цьому допоможуть. Ну а хто після закінчення школи змушений буде вирушити на заробітки за кордон – серед носіїв мови освоїть і її, яка б це країна не виявилася.
Раніше "Телеграф" міркування про мову та мову українського бізнесмена та блогера Гаріка Корогодського.