"Російські не візьму": випадок із бабусею в Херсоні, яка відмовилася від "ворожих ліків"

Херсонці продовжують ігнорувати окупантів і все, що вони привозять в місто

Волонтерська ініціатива "Котики-патріотики" допомагає з медикаментами лікарням Херсона і мешканцям окупованого міста, де нещодавно загинув гауляйтер із рядів ФСБ. Хоча загарбники почали завозити деякі ліки в аптеки, їх не вистачає, та й українці свідомо хочуть лікуватися українськими препаратами.

Про це свідчить історія, яку розповіла засновниця руху "Котики-патріотики" Ірина Саліхова в матеріалі OBOZREVATEL. За її словами, окупанти досі повноцінно не налагодили фармацевтичну галузь в окупованому Херсоні. До волонтерки постійно звертаються земляки, які потребують препаратів для лікування хвороби Паркінсона чи епілепсії.

Попри таку складну ситуацію з ліками в Херсоні, мешканці намагаються знаходити лише українських виробників. Саліхова розповіла, що одного разу до "Котиків-патріотиків" звернулася жінка. Зі сльозами вона просила про допомогу, адже без певних медикаментів просто не може жити.

"Мої волонтери їх (препарати. – Ред.) знаходять, везуть, дівчинка стоїть на порозі, простягає бабусі пакет, а та питає: "А ліки чиї? Українські чи російські, бо якщо російські, то я не візьму", — поділилася історією волонтерка.

Саліхова додала, що в цей момент була надзвичайно горда за наших людей: "Жінка розуміє, що без препарату не виживе, але коли вже бачить його у руках волонтерки, відмовляється брати, якщо він російський. Цей народ просто не подолати!"

До слова, волонтерський рух "Котики-патріотики" не використовує російські медикаменти.

Нагадаємо, 30 жовтня росія анексувала території окупованих частин 4 областей України, в тому числі Херсонської. Україна, США, ЄС та інші держави різко засудили дії путіна та заявили, що юридичної сили вони не мають. Тим часом, в Херсоні продовжуються так звані бавовни: поцілили в улюблений готель окупантів.

Як раніше повідомляв "Телеграф", Херсон опинився під окупацією одним із перших. Про жахи, які влаштували у місті росіяни, розповіла вчителька Наталія Бабіч, яка продовжувала навчати дітей під страхом смерті.