Росіяни викрали студентку з Херсонщини та змусили "покаятись" на камеру. Ось її історія

У російському полоні відзначила свій 21-й день народження студентка Херсонського державного університету Аня Єльцова. Окупанти утримують майбутню вчительку молодших класів вже місяць, звинувачуючи в допомозі ЗСУ, і обіцяють за це суворо покарати. Рідні, знайомі, представники вишу шоковані черговим злочином росіян стосовно цивільних осіб і сподіваються, що розголос допоможе звільнити українку.

Попри поступову деокупацію Херсонщини, село Балашове та інші населені пункти Іванівського району поки що перебувають під контролем росіян. "Зайшли" загарбники сюди ще на початку повномасштабного вторгнення і в першу чергу намагалися розшукати та затримати атовців, патріотично налаштованих селян. Потім деякий час вони місцеве населення не чіпали, але, коли частину області звільнили, повернулися до терору. Його жертвою стала Аня Єльцова – студентка останнього курсу ХДУ.

- В Ані наприкінці листопада була практика, вона проходила її онлайн, але в селі, де вона мешкає, виникли проблеми зі зв’язком та Інтернетом, тож вона поїхала до бабусі в село Агаймани. Гостювала там кілька днів, мала повертатися додому, але вдень 29 листопада до будинку увірвались військові, — про це "Телеграфу" розповіли родичі дівчини, які перебувають на підконтрольній Україні території. – Вони під’їхали на двох машинах, господиню та її двох онучок (в бабусі перебувала й двоюрідна сестра Ані) розвели по різних кімнатах і почали допитувати. Подивились і мобільні телефони, в Ані ніби знайшли те, що розцінили як підтримку української армії. Один з військових говорив, що її діяльність давно "моніторили".

Студентку росіяни забрали з собою, більше родина її не бачила. Тільки одного разу Аня дала про себе знати – це трапилось через кілька днів після викрадення. В короткій телефонній розмові вона встигла сказати: "Зі мною все добре, мене годують, ніхто не ображає, ні чіпає". Але ціна цих слів стала зрозуміла згодом – за кілька днів до Нового року дівчина стала "героїнею" в російських ЗМІ. В новинах вона представлена як мешканка Херсонської області, що "передавала українській стороні координати розташування особового складу ВС росії".

- Викладено відео, в якому Аня говорить про те, що вважає свої дії помилковими, та визнає, що вони б могли призвести до загибелі людей. В неї там є така фраза: "Це теж чиїсь діти, чиїсь чоловіки, чиїсь батьки, я могла б їх вбити". Але невідомо, що передувало тому фільмуванню, – наголошують родичі дівчини. – На обличчі, яке потрапило в кадр, не видно слідів побоїв, але помітно, що Аня напередодні плакала, голос тремтить. В якийсь момент вона підносить руку до очей, намагаючись зупинити сльози. Ще таке враження склалось, що вона читає якийсь текст, бо дивиться весь час униз.

Де зараз знаходиться Аня і в якому вона стані, наразі невідомо. Можливості родини, яка залишається в окупації, щось з’ясувати про долю дівчини, обмежені. Росіяни традиційно не визнають факт викрадення і жодної інформації батькам не надають.

Крім того, через пропагандистські Тг-канали вони просувають меседж про те, що нібито пошуками студентки ніхто не займається і не існує жодних доказів, що її полонили.

Горе-писак дивує, що про зникнення Ані повідомляє в соціальних мережах ректор університету, де вона навчається, а не її батьки. Але зрозуміло, що його пост лише один з багатьох, інформацію розповсюджують усі, хто знав студентку.

- Було звернення і до Національного інформаційного бюро, і до інших інстанцій. Про те, що трапилось з Анею, ми розповіли й відомій ведучій Каті Осадчій, яка створила проєкт "Знайти своїх", інформація про неї вже є на сайті, днями сюжет має вийти на телебаченні, – говорять родичі дівчини. – Ми просимо всіх долучитись до розголосу, бо не можемо передати шок, обурення і страшний біль, який відчувають батьки Ані.

Незаконні затримання людей, як і у випадку Ані Єльцової, на Херсонщині мають масовий характер, цей регіон разом з Запорізькою областю є лідером за кількістю цивільних, яких окупанти позбавляють свободи. Серед них є і посадовці, і місцеві депутати, і колишні правоохоронці, і священнослужителі, і бізнесмени. При цьому діє ворог за традиційною схемою – влаштовує психологічні тортури, залякує та катує полонених, щоб отримати потрібні зізнання.

Один з прикладів – кілька мешканців Мелітополя, серед яких і досвідчений рятувальник Борис Клещов. Чоловіки стали фігурантами кримінальної справи й також на камеру каялись в "диверсійній діяльності".

Щодо ж колег Ані, то найвідомішою є історія вчительки математики та інформатики з Чернігівщини Вікторії Андруші. Молоду жінку також забрали з власного дому та тримали кілька місяців на території росії. Додому вона повернулась тільки за пів року.