Китай фінансує інфраструктурні проекти по всьому світу: навіщо це Піднебесній?

Уряд Китаю щедро інвестує в велику кількість інфраструктурних проектів по всьому світу. Але найчастіше ці проекти обертаються для інших країн неприємностями.

Експерти з університету Бостона розповідають на новинному сайті News.Yahoo про результати свого дослідження. Вони вивчали вплив китайської ініціативи "Один пояс, один шлях" на місцеві громади і екологію в цілому. "Телеграф" пропонує вам ознайомитися з перекладом цього матеріалу.

Китай продовжує реалізацію свого амбіційного багатомільярдного міжнародного проекту, спрямованого на поліпшення зв’язку з рештою світу через торгівлю і інфраструктуру. В рамках цього проекту Китай фінансує будівництво автомобільних і залізних доріг, електростанцій, портів та інших проектів більш ніж в 100 країнах.

Але розвиток цих проектів нерідко тягне за собою певні негативні наслідки. Відбувається знищення лісів, збільшення незаконної торгівлі природними ресурсами. Часто ці інфраструктурні проекти затверджуються і реалізуються без згоди місцевих громад корінних народів.

Група дослідників вивчила 594 проекти розвитку, що фінансуються Китайським банком розвитку та Експортно-імпортним банком Китаю в період з 2008 по 2019 рік. За цей період банки виділили понад 462 млрд доларів США на фінансування розвитку 93 країнам — приблизно стільки ж, скільки виділив Світовий Банк, традиційний лідер в області фінансування розвитку.

Майже половина всіх проектів, що фінансуються цими двома банками, знаходиться в потенційно критичних місцях проживання.

Кожен третій проект відноситься до існуючих територій, що охороняються, і майже кожен четвертий торкається землі, що належить корінним народам або якою вони керують.

Найбільші ризики лежать в Південній Америці, Центральній Африці і Південно-Східній Азії. Всі проекти, що фінансуються політичними банками Китаю в Беніні, Болівії і Монголії, частково збігаються з існуючими природоохоронними територіями або потенційно важливими місцями проживання. Понад 65% китайських проектів розвитку в Ефіопії, Лаосі та Аргентині розташовані на землях корінних народів.

В середньому найбільші ризики для земель корінних народів пов’язані з проектами видобутку і транспортування, такими як шахти, трубопроводи та дороги. Найбільшу загрозу природі представляють енергетичні проекти, в тому числі греблі і вугільні електростанції. Наприклад, каскад із семи гідроелектростанцій уздовж річки Нам Оу в Лаосі витіснив громади корінних народів, існування яких залежало від місцевих екосистем.