Гинуть щохвилини: в яких країнах найбільше голодують через російсько-українську війну?

Мешканці бідних країн чекають на гуманітарну пшеницю з України

У світі зростає кількість людей, що стикаються з голодом. На цю глобальну проблему впливає сукупність наслідків пандемії коронавірусної хвороби, зростання тиску кліматичної кризи, високі ціни на енергоносії та добрива, а також збройні конфлікти.

У 2022 році повномасштабне вторгнення росії на наші території загострило цю продовольчу нестабільність. Вже за місяць після початку вторгнення Продовольча та сільськогосподарська організація ООН підрахувала, що світові ціни на їжу побили історичний рекорд. Насамперед динаміка цін була пов’язана з потрясіннями на ринках рослинних олій та зернових через бойові дії в Україні, зокрема через блокування Росією українських портів. Щоб врятувати країни, які найбільше потерпають від голоду через конфлікти та посухи було створено програму допомоги. Сьогодні "Телеграф" пропонує розібратися, що це за проєкт і які куточки нашої планети опинилися у найбільшій вразливості.

Програма "Grain from Ukraine"

26 листопада цього року, в День пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років, було запущено програму "Grain from Ukraine" ("Зерно з України"). Вона передбачає поставку зернових на суму 190 мільйонів доларів для бідних країн Азії та Африки, де частка голодуючих значно впливає на внутрішню демографічну кризу. Насамперед це проблема глобальної дестабілізації, голодних смертей та масової міграції у небачених раніше масштабах.

Кошти на реалізацію плану виділили 30 розвинених держав. У межах програми наша держава направить частину зібраної пшениці, що відправлялася на експорт, на закупівлю для країн, що потребують. Частину експортного зерна можуть викупити держави-учасниці проєкту. Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомило, що вже 7 грудня стартували переговори щодо продажу та експорту.

"Загалом до кінця весни відправимо близько 60 суден з гуманітарним вантажем. Це буквально порятунок від голоду для мільйонів людей. І я вдячний усім нашим партнерам, які долучилися до української ініціативи", – зазначив президент Володимир Зеленський.

У здійсненні проєкту вже спостерігається позитивна динаміка. Станом на 4 грудня Україна відправила два судна з пшеницею в рамках програми. Але які країни отримають допомогу, яка там ситуація, чому дійшло до голоду, як на це вплинула агресія росії проти України? Поглянемо на найбільш вразливі – Сомалі, Судан, Південний Судан та Ефіопію. Чому їм так важливо, аби працював зерновий коридор в Україні? А також чому недавно введена програма "Grain from Ukraine" є такою вагомою для них?

СОМАЛІ

В Сомалі йде безперервна громадянська війна. Збройний конфлікт почався ще в 1988 році з повалення режиму Сіада Барре і триває донині. Як наслідок, країна на північному сході Африки майже перестала існувати як держава. Нестабільність, хаос, руйнування, насилля стали по суті синонімами слова "Сомалі". Багаторічні зусилля й численні спроби світової спільноти, а інколи й самих сомалійців врегулювати сутички, завершилися нічим.

Зараз концентрація конфлікту зосереджена між урядовими силами та бойовиками екстремістського угруповання "Аль-Шабааб", який афілійований з міжнародною терористичною мережею "Аль-Каїда".

Окрім війни, в країні цьогоріч велика посуха – не було останніх п’яти традиційних сезонів дощів. Востаннє таке було 40 років тому. Через це більша частина населення страждає від хронічного голоду (населення Сомалі оцінюють десь в 16 мільйонів осіб). Якщо терміново не вжити заходів, то голод може бути більшим за 2011 рік. Тоді нестача харчів забрала життя понад 260 тис. людей.

СУДАН

Війна Росії проти України має безпосередній вплив і на Судан, який зазвичай на 87 відсотків покладався на поставки зерна саме з України та росії. Країна й перед тим була виснажена дворічною громадянською війною і протистоянням політиків. Окрім цього, постійні посухи або неочікувані повені руйнують аграрний сектор та сприяють поганому врожаю.

Цього року перед нестачею продовольства постали 12 мільйонів суданців, з яких 40 відсотків становлять діти.

ПІВДЕННИЙ СУДАН

Південний Судан став незалежним у 2011 році, відділившись від Судану.

Та досі ситуація залишається неврегульованою стосовно ряду економічних та політичних питань. Вже за два роки після отримання автономності в державі спалахнула політична боротьба за владу між президентом Салва Кііром і його колишнім заступником Ріком Мачаром. Тоді дійсний президент звинуватив Мачара та десятьох інших осіб у спробі державного перевороту.

З того часу з різною інтенсивністю триває війна, від якої вже загинули понад 400 тисяч людей. В країні відбувались відомі звірства, такі як різанина в Бентіу 2014 року, жертвами якої стали сотні людей.

"У той час, як світова увага залишається прикутою до України, прихована надзвичайна ситуація голоду, що охоплює Південний Судан. Тут близько 8,3 мільйона людей, включно з біженцями, зіткнуться з сильним голодом у найближчі місяці", — писала в одній з доповідей Всесвітня продовольча програма (підрозділ ООН).

ЕФІОПІЯ

В Ефіопії два роки тому теж почався внутрішній конфлікт. Сепаратистські сили регіону Тиграй провели вибори попри заборону влади, взялися за зброю та висловили бажання відокремитись від Ефіопії. Сторони взаємно заявили, що не визнають одна одної.

Щоб підкорити бунтівну територію, влада Ефіопії відключила в Тиграї електрику, телефонний зв’язок та інтернет. У регіоні постійно тривають бойові дії, тому гуманітарні організації не можуть доставити місцевим жителям допомогу. Згідно з розслідуваннями іноземних ЗМІ, стратегією ефіопського уряду є свідоме блокування постачання харчів "у спробі створити штучний голод". В особливості на теренах, що контролюються Тиграйським народним фронтом визволення.

За найскромнішими підрахунками ООН, понад 22 тисячі жінок і дівчат у зоні конфлікту були зґвалтовані. Тому жінки вимушені переховуватися, а отже — не мають можливості шукати їжу. Війна порушила роботу служб, закрила банки та зупинила найбільшу державну систему реагування на надзвичайні ситуації — "виробничу програму соціального захисту".

Нині, за оцінками міжнародних гуманітарних організацій, приблизно кожні 36 секунд від голоду помирає один ефіопець. Війна в Україні – це додатковий пласт до існуючих проблем.

"Посуха, пандемія коронавірусу та російська війна в Україні можуть призвести до "найсильнішого з часів Другої світової війни" голоду у світі", — заявила міністерка з питань економічного співробітництва та розвитку Німеччини Свенья Шульце.

Російські окупанти використовують продовольчу кризу як зброю для тиску на світову спільноту. Вони блокують та обстрілюють українські порти, нищать українські зерносховища, спалюють збіжжя на українських полях, вивозять на свою територію врожаї та сільськогосподарську техніку з окупованих територій.

Топ-пропагандисти на весь світ зізнаються, що Кремль розраховує на голод і таким чином домовитись щодо України.

Втім, навіть в таких умовах українські аграрії змогли провести спочатку посівну, а потім і жнива.