Україні наобіцяли багато грошей, але є неприємні моменти. Що пішло не так з конференцією в Лондоні

На Ukraine Recovery Conference у Лондоні всі учасники отримали, що хотіли. Західні донори пообіцяли Україні нову допомогу (хоч і неспівставну з потребами), інвестори підписали меморандуми (які ні до чого не зобовʼязують), українські урядовці зобразили захоплення від такої щедрості, решта гостей з Києва просто насолодились подорожжю до Великобританії, що за нинішніх часів теж розкіш.

Понад сто українських урядовців та депутатів відвідали Лондон для участі у конференції Ukraine Recovery Conference — це рекордний показник від початку повномасштабного вторгнення. Над терміновим оформленням британських віз для високопосадовців працювала окрема група працівників Міністерства закордонних справ. Зрештою кілька депутатів отримати візу так і не встигли, бо задовго заповнювали довжелезну анкету. Але це не завадило Ukraine Recovery Conference зібрати справді представницьку політичну масовку.

Результатом двох днів пафосних та малоцікавих виступів та дискусій лондонської конференції стали майже $60 млрд інвестицій, усно обіцяних Україні керівництвом Європейського союзу, Сполучених Штатів, Великобританії та Швейцарії. Це в 16 разів менше від суми збитків, які за даними радника президента України Олега Устенка вже понесла наша країна через війну. Але в Лондоні ніхто про такі дрібниці не згадував. Перший віцепремʼєр та міністр економіки Юлія Свириденко на 13-сантиметрових підборах перелітала з панелі на панель Ukraine Recovery Conference і дякувала західним партнерам за щедрість.

Всупереч очікуванням, українські урядовці не привезли в Лондон конкретний план ключових потреб найбільш постраждалих секторів економіки та інфраструктури з чітким бюджетуванням та пропозиціями щодо відкритих процедур закупівлі відповідних товарів та послуг. Розчаруванням для інвесторів стала і повна відсутність свіжих ідей щодо конфіскації арештованих російських активів для фінансування Плану відновлення. Премʼєр-міністр Денис Шмигаль замість цього обмежився загальними заявами про те, що такий механізм необхідний. Ще він для чогось вчергове заявив членству України в ЄС немає альтернативи, подякував ЗСУ, і відправився на зустріч з королем Чарльзом. Їхня спільні фото дуже точно продемонстрували фактичний політичний статус обох у своїх країнах.

Заради справедливості варто відзначити, що Денис Шмигаль озвучив пʼять галузей, які потребують першочергових інвестицій для відновлення української економіки:

1. Енергетика;
2. Виробництво зброї;
3. Видобуток корисних копалин;
4. Аграрний сектор;
5. IT.

На більшу деталізацію, пояснення, не говорячи вже про бюджетування, ніхто й не чекав. Навряд чи така структура економіки здатна забезпечити Україні суттєвий прорив і гідне членство у заможному ЄС, але хоча б щось прозвучало. Зрештою, це вміння впевнено говорити "загалом по загалях" без будь-якої конкретики забезпечує премʼєру стабільність посади вже більш як два роки.

Щодо конкретики недалеко від прем'єра пішла й уже згадана міністерка економіки Юлія Свириденко. Вона просто озвучила трохи інший перелік пріоритетних галузей економіки, які потребують інвестування:

1. ВПК;
2. Виробництво будівельних матеріалів;
3. Зелена промисловість;
4. Видобуток лілію та титану;
5. Екологічний транспорт;
6. Агропромисловий комплекс;
7. IT;
8. Транспортна інфраструктура.

Іноземці, до речі, трохи здивувались, що прем'єр-міністр та його перша заступниця не домовились озвучити однаковий перелік пріоритетних галузей. Присутні на форумі українці лише відзначили, що Свириденко не назвала енергетику, а Шмигаль обійтись без неї не міг, зважаючи на головного бенефіціара свої політичної карʼєри (в Кабмін Шмигаль прийшов з ДТЕК Ріната Ахметова).

Втім, іноземці на лондонському параді пустопорожнього пафосу лише деякий час розгублено дивувались, а потім швидко освоїли правила гри. Вони просто обіцяли шалені суми інвестицій, нічим їх не аргументуючи. У відповідь українська делегація дякувала та обіцяла витратити на свої пріоритети, нічим їх не обґрунтовуючи. У підсумку майже 500 компаній з 42 країн світу з загальною вартістю активів понад 5,2 трильйона доларів США та 21 сектору економіки вже підписали так званий Український бізнес-компакт (Ukrainian Business Compact), взявши на себе зобов'язання підтримати відновлення та реконструкцію України.

Парад меморандумів на лондонській конференції готувався заздалегідь, щоб наповнити захід хоч якимсь змістом. Найпомітнішим стало підписання таких договорів про наміри:

• 50 млрд євро від ЄС як новий середньостроковий інструмент підтримки;
• трирічна програма підтримки на 3 млрд фунтів від Великої Британії;
• 1,76 млрд доларів за угодою зі Світовим банком;
• 600 млн євро енергокомпаніям "Укргідроенерго", "Укренерго", "Нафтогаз" від ЄБРР;
• новий портфель проєктів для відбудови на 840 млн євро від Європейського інвестиційного банку;
• 1,3 млрд доларів анонсованої допомоги від США;
• додаткових 381 млн євро допомоги від Німеччини.
• Агентство MIGA у рамках проєкту страхування воєнних ризиків для іноземних інвестицій в Україну підписало угода про збільшення гарантії з 17,1 млн до 40,85 млн євро з німецьким банківським холдингом ProCredit;
• Австралійський бізнесмен та голова компанії Tattarang Ендрю Форрест оголосив про намір інвестувати $500 млн у Фонд розвитку України (UDF);
• Міністерство енергетики України та Міністерство закордонних справ Великої Британії уклали меморандум про створення нового Фонду зелених інновацій InnovateUkraine розміром 62 млн фунтів стерлінгів;
• ТОВ "А3ТЕХ-УКРАЇНА" з хорватською "ДОК-ІНГ д.о.о." — меморандум про організацію в Україні виробництва техніки для розмінування.
• "ТОВ "ПК "Пожмашина" підписала з данською "Hydrema Export A/S" меморандум про організацію в Україні виробництва техніки для розмінування.

Результативністю Ukraine Recovery Conference виявились задоволеними як потенційні донор та інвестори, так і отримувачі поки що неіснуючих грошей. В аеропорту до Юлії Свириденко члени "туристично-політичної сотні" підходили з вітаннями. Стільки резонансу на меморандумах та обіцянках — це справжня перемога.