Троя торгувала з Месопотамією та Лемносом: вчені з’ясували неймовірні події з історії стародавнього світу

Напівміфічне місто Троя, яке існувало набагато раніше за Стародавній Рим, залишило по собі небагато артефактів, які можуть пролити світло на його історію.

У той же час відколи Генріх Шліман виявив скарби Пріама в стародавньому місті Троя в 1873 році, походження золота і коштовностей, здобутих там, залишалося загадкою.

І ось тепер дослідники кількох наукових центрів, застосувавши портативну систему лазерної абляції (pLA) у Трої, а також у поселенні Поліохні на острові Лемнос, у Грузії та в царських гробницях в Урі в Месопотамії, дійшли дивовижних висновків, йдеться у статті в Journal of Archaeological Science.

Дивовижних – тому, що виявилося, що скарби, знайдені у всіх перелічених місцях – ідентичні.

"Це означає, що між цими віддаленими регіонами мали існувати торгові зв’язки ", — каже професор Ернста Перницька.

За її словами, вчені вивчили склад зразків за допомогою мас-спектрометрії. Крім золота, прикраси складаються із срібла, міді, олова, паладію та платини. Залежно від сплаву фахівці можуть створити чіткий хімічний профіль знахідки та зробити на основі висновки.

З’ясувалося, що високий вміст олова, паладію та платини в троянських прикрасах є ознакою того, що золото для них було вимито з річки у вигляді золотого пилу.

Дослідники показали також, що прикраси вироблялися серійно в майстернях, а не кустарним способом поштучно. Про це свідчить однакове співвідношення платини та паладію в золотих пластинках намист одного і того ж дизайну, виявлених у різних місцях.

Відомі родовища золота бронзової доби і разюче поширення сережок з чотирма маленькими спіралями.

Загалом дослідницька група вивчила 61 артефакт ранньої бронзової доби, всі вони були створені між 2500 і 2000 роками до нашої ери. До цього ж періоду відноситься і знамените "Скарб Пріама", яке Шліман випадково приписав легендарному цареві Трої з "Іліади".

У ході роботи було досліджено 61 предмет троянських золотих прикрас.

У той же час дослідники ще мають переконатися в точному походженні троянського золота, каже Перницька.

"Якщо ми подивимося на частку мікроелементів у троянському, поліохнському та месопотамському золоті, золото бронзової доби з Грузії показує найбільшу відповідність згаданим місцям. Однак нам поки не вистачає даних та досліджень з інших регіонів та інших об’єктів, щоб підтвердити це припущення ", — вважає вона. Раніше "Телеграф" писав про сенсаційну знахідку в Україні: у похованні скіфських аристократів виявили сагайдак і дерев’яне начиння.