Сербсько-косовський конфлікт: історія протистояння та причина нинішньої напруженості (карта)

На кордоні між Косово та Сербією неспокійно: 11 грудня Пріштіна поставила ультиматум місцевим сербам, а Белград привів армію у стан підвищеної бойової готовності.

Як повідомляють місцеві ЗМІ, місцеві серби почали блокувати дороги через невдоволення з приводу проведення дострокових місцевих виборів у чотирьох муніципалітетах.

Прем'єр Косово Альбін Курті після цього заявив, що якщо барикади не будуть розібрані, то в справу доведеться втрутитися поліції, на цьому тлі президент Сербії привів армію у стан підвищеної бойової готовності та зібрав засідання сербської Ради безпеки.

Водночас повідомляється, що члени косовського спецпідрозділу ROSU зайняли територію дамби на озері Газіводе, що на кордоні з Сербією, вигнали звідти персонал і зірвали сербські прапори.

Витоки конфлікту

Після закінчення Другої світової війни на території Косово було створено Автономну область Косово та Метохії як частину Демократичної Федеративної Югославії, а з 1946 – частину Народної Республіки Сербії у складі Федеративної Народної Республіки Югославія. У 1963 р. за новою конституцією створено Соціалістичний автономний край Косово як частину Соціалістичної Республіки Сербія у складі Соціалістичної Народної Республіки Югославія (СФРЮ). Аж до 1974 року албанське населення Косово зазнавало численних утисків та репресій від органів державної безпеки Югославії, переважну більшість у яких становили серби. У 1974 р. були розширені автономні права краю Косово і прирівняні до цих прав до інших республік Югославії.

1980 року косовські албанці приступають до руху за визнання Косова окремою республікою СФРЮ, а далі й за повну незалежність, але 1990 року під час розпаду СФРЮ автономія була зменшена.

Після цього почалося протистояння з югославським та сербським керівництвом та заворушення на етнічному ґрунті.

1992 року Косово стало частиною Сербії. Ситуація розпалювалася і в 1996 році перейшла у відкриту громадянську війну між Армією визволення Косова (алб. Ushtria Çlirimtare e Kosovës) та албанських військових частин з одного боку та сербсько-югославських з іншого.

У 1999 році НАТО змушує вийти з Косово сербсько-югославські війська та припиняє контроль ООН.

Внаслідок війни 1999 року між сербами та албанцями Косово перейшов під контроль ООН (хоча де-юре залишався автономією у складі Сербії). А 2008 року парламент Республіки проголосив незалежність в односторонньому порядку. Сербія досі не визнає незалежності Косова, тому країна не має повного визнання у світі. Косово прагне до Євросоюзу, і є потенційним кандидатом на вступ до ЄС. Водночас Сербія є головним союзником росії в Балканському регіоні.

Косово визнали 97 країн-членів ООН, Україна не визнала Республіку.

Літня ескалація

Приводом для ескалації стало рішення влади Косово з 1 серпня не визнавати сербські документи всередині країни та не пускати авто із сербською реєстрацією на свою територію. Влада Косово назвала цей крок "взаємним", оскільки Сербія вже понад 11 років не визнає її документи. У Сербії на це заявили про проведення вимушеної денацифікації в регіоні, і нарвались на критику в мережі, адже цей термін як привід до повномасштабного вторгнення в Україну використав кривавий диктатор володимир путін.

Крім того, глава МЗС Сербії Нікол Селакович заявив, що стурбований ситуацією в Косово і звинуватив албанську сторону в тому, що та "готує буквально пекло майбутніми днями". Президент Сербії Олександр Вучич у своєму зверненні 31 липня заявив, що армія Косово нібито планує опівночі напасти на північну частину держави.

У Європі закликали сторони сісти за стіл переговорів, а росія звинуватила США та ЄС у провокаціях.

Тоді широкого протистояння вдалося уникнути, оскільки влада Косова вирішила відкласти ухвалення рішення.

Додамо, що напередодні напружена ситуація сталася між Китаєм та Тайванем.