«Індійська мафія» та провали агентів – чим запам’ятався В’ячеслав Трубніков на своїй службі у СЗР росії

Сьогодні стало відомо про смерть колишнього керівника служби зовнішньої розвідки Росії, генерала армії В’ячеслава Трубнікова, в чию посаду головою спецслужби стартувала політична кар’єра володимира путіна.

"Телеграф" поцікавився, чим запам’ятався колишній головний шпигун росії часів путіна.

"Індійська мафія"

Свою службу в лавах тоді ще КДБ СРСР В’ячеслав Трубніков розпочав у лавах Першого головного управління КДБ, яке займалося зовнішньою розвідкою і в перше закордонне відрядження поїхав до Індії 1971 року.

Як пише російський журналіст Леонід Млечин, автор книг про спецслужби СРСР і Росії, в Індії на той момент існувала особлива категорія офіцерів КДБ, що відрізнялися більшою впевненістю в собі та згуртованістю, за що вони отримали прізвисько "індійської мафії".

Саме там Трубніков зійшовся з керівниками індійського напрямку роботи КДБ Яковом Медяником та Леонідом Шебаршиним, які помітили перспективного співробітника. Щоправда, чим він так сподобався головам резидентури – невідомо.

Пізніше сам Трубніков "повернув борг" і зробив сина Якова Медяника своїм заступником під час перебування главою вже СЗР Росії.

Як би там не було, 80-ті роки 20 століття стали для Трубнікова часом кар’єрного зростання – спочатку він став резидентом в Індії та Бангладеші, а 1990 року став начальником відділу у Першому головному управлінні КДБ, чому сприяв Леонід Шебаршин, на той момент голова зовнішньої розвідки СРСР

У СЗР Росії В’ячеслав Трубніков розпочав службу в січні 1992 року вже на посаді першого заступника його тодішнього голови Євгена Примакова, мабуть, не без допомоги свого покровителя Леоніда Шебаршина.

Трубніков та СЗР: провал за провалом

Треба сказати, що служба у СЗР для Трубнікова йшла не дуже вдало.

Так, у 1993 році він змушений був виправдовуватись перед журналістами, оскільки ЗМІ Німеччини заявили, що СЗР передала Німеччині списки всіх своїх агентів на території цієї країни.

Однак це виявилося дрібницею в порівнянні з провалом в 1994 році агента СЗР в американському ЦРУ Олдріча Еймса. Останній вважався одним із найважливіших агентів КДБ за всю історію спецслужби та його затримання було особливо болючим. Еймс за 9 років роботи на КДБ та СЗР видав 25 агентів ЦРУ, 10 з яких було розстріляно, а сам він у результаті отримав довічний термін.

1996 року, коли В’ячеслав Трубніков уже був головою СЗР, стала відома справа про "архів Митрохіна" — 6 чемоданів копій архівних секретних документів, які відставний майор КДБ Василь Митрохін передав британським спецслужбам.

Ще через два роки стався новий провал – був заарештований шифрувальник Агентства Національної безпеки США Девід Бун. Щоправда, співпраця з ним була припинена ще в 1991 році, але затримання навіть колишнього агента це завжди неприємне.

Зрештою, у 2000 році В’ячеслав Трубніков був знятий з посади голови СЗР, чому, як вважається, сприяли його близькі зв’язки з колишнім главою відомства Євгеном Примаковим, завдяки якому він і став головою спецслужби. Нібито владимир путін злякався, що колишній і нинішній глави СЗР вступлять проти нього в союз і позбавлять його влади.

Внаслідок цього наступні роки Трубніков провів на роботі в мід росії, а пізніше на науковій роботі.

Загалом квітень виявився місяцем, коли багато високопоставлених членів уряду Росії та співробітників спецслужб опинилися за ґратами через провали російської агресії в Україну. Зокрема йдеться про генерал-полковника ФСБ Сергія Бесіди та творця лднр Владислава Суркова.