"Залишили після себе розруху й смерть": про дії російських окупантів в Чорнобильській зоні

Читать на русском
Автор
1984
Євген Крамаренко
Євген Крамаренко

Загарбники мародерили і їли червонокнижних тварин, а потім — ставили міни та розтяжки

Справжні втрати від перебування окупантів у Чорнобильській зоні досі не можна оцінити, бо важко дістатися до певних територій. Але іноземні партнери активно вкладають кошти у відновлення зони відчуження.

Хто ці донори, які закупівлі зроблені, розповів "Бізнес Телеграфу" голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Євген Крамаренко.

Про руйнування та збитки

Російська окупація Чорнобильської атомної станції тривала з 24 лютого по 1 квітня, однак наслідки цих дій усувають до цього часу. Якою є безпекова ситуація в зоні відчуження і на самій станції?

— Усі безпекові функції відновлені. ЧАЕС, підприємства зони відчуження, сховища радіоактивних відходів та відпрацьованого ядерного палива функціонують безпечно, однак наслідки після окупації просто катастрофічні. Було знищено, пошкоджено, пограбовано майже все офісне обладнання, зокрема, близько тисячі комп'ютерів, побутова техніка, понад 300 одиниць автомобілів, зруйновано мости, обʼєкти інфраструктури, інтернет-зʼєднання, все обладнання мобільних операторів.

окупанти

Росіяни мародерили впродовж усіх цих 35 днів, тому викрадали не тільки особисті речі працівників. Винесли навіть матраци з гуртожитків і столове обладнання з їдалень.

Коробка армія росії на столі  з залишками їжі
"Візитівка" окупантів

Чи були руйнування на території ЧАЕС?

— Оскільки бойових дій на території зони відчуження не було, ядерні об'єкти, основні об'єкти поводження з радіоактивними відходами, сховища радіоактивних відходів не постраждали. Проте в західній частині на кордоні з Житомирською областю, де точилися запеклі бої, була зруйнована лісова пожежна станція разом з усією технікою.

розбиті комп'ютери

Що вже вдалося відновити?

— Після того, як російські солдати залишили зону відчуження, наші співробітники підприємства у короткий строк відновили всі безпекові функції. Відновлено барʼєрний захист, що запобігає виносу радіонуклідів за межі зони відчуження, моніторингову систему, що здійснює відстеження радіаційного фону, системи фізичного захисту обʼєктів поводження з радіоактивними відходами та сховищ відпрацьованого ядерного палива.

Якої фінансової шкоди завдала російська окупація Чорнобильській зоні і скільки коштів необхідно для подолання її наслідків? Чи затверджений кошторис?

— Ми провели інвентаризацію, і, за попередніми бухгалтерськими обліками, завдана зоні відчуження шкода сягає близько 1,5 млрд грн. Це та сума, за якою обліковують втрачені чи пошкоджені автотранспорт, обладнання й інші матеріальні цінності. Чимало оснащення, хоч і було застарілим, перебувало в робочому стані, але мало нульову балансову вартість. Однак точний кошторис ми скласти не можемо, тому що деякі одиниці обладнання вже не виробляють і їм необхідно шукати альтернативу. Тому ми не можемо вказати остаточну суму, доки не почнемо відновлення.

Про допомогу донорів

Хто виступає основними донорами?

— Низка країн уже зробили певний свій внесок і сума допомоги сягає 30 млн євро. Основними вкладниками є Єврокомісія, Міністерство енергетики США, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), який виступає адміністратором Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля. Також нашими закордонними партнерами є Норвегія, Велика Британія, Канада, Японія, Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ).

Куди було спрямовано кошти?

— Хочу наголосити, що нам не заходять "живі" гроші, допомога надходить у вигляді обладнання, автомобілів та інших матеріальних цінностей. Зокрема, партнерами було надане обладнання для мобільної лабораторії, для відновлення центральної аналітичної лабораторії, резервного енергозабезпечення, різні типи дозиметрів, автомобільні спектрометри, автомобілі для реагування для наших підрозділів, засоби індивідуального захисту. Також кошти спрямовуються на проєктування та відбудову об'єктів інфраструктури. На даному етапі відновлюємо інтернет-звʼязок та радіорелейний звʼязок, який у майбутньому покриє всю Чорнобильську зону.

Міжнародні партнери надавали допомогу винятково матеріальними цінностями, чи все ж були і грошові надходження?

— У квітні минулого року, одразу після деокупації зони відчуження, ми звернулися до вкладників Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля (РМСЧ), адміністратором якого є Європейський банк реконструкції та розвитку, і країни, які мають бажання виступити донорами, роблять туди внески, переспрямувати кошти на відновлення діяльності підприємств зони відчуження. Своєю чергою, ЄБРР вивчає потреби й запити наших підприємств і закуповує обладнання, якого ми потребуємо. Деякі держави надають допомогу самостійно.

Хто першим прийшов на допомогу?

— Коли на території зони відчуження перебували окупанти, своїми танками вони розчавили всі монітори, які вимірювали радіаційний фон автомобілів і людей. У перші дні після звільнення ЧАЕС Міністерство енергетики США надало нам пересувні портальні монітори, які і тепер забезпечують барʼєрну функцію зони відчуження. Завдяки їм ми маємо змогу моніторити і відстежувати виніс/не виніс радіонуклідів з зони відчуження. Також ми отримали від Міненергетики США автомобілі для реагування, амуніцію для хімзахисту. Наразі фінансують проектування та будівництво оптоволоконної ліній для відновлення зв'язку та інтернету.

Яка загалом сума необхідна для повної відбудови Чорнобильської зони відчуження?

— Ми підрахували і на торішній Асамблеї вкладників РМСЧ була оголошена потреба у 100 мільйонів євро на реалізацію заходів у зоні відчуження. Наразі РМСЧ поступово наповнюється коштами завдяки міжнародним партнерам.

Про розмінування та постраждалих тварин

Яка територія Чорнобильської зони забруднена вибуховими предметами?

— Одразу після того, як ми отримали доступ до Чорнобильської зони, ми спільно із підрозділами Міноборони, правоохоронними органами, саперними службами та міжнародними волонтерськими організаціями почали обстеження основних доріг, адміністративних будівель і тих ділянок, що необхідні нам для пересування, здійснення господарської діяльності та забезпечення життєдіяльності наших обʼєктів. Разом із саперами ми проїжджали кожну дорогу, заходили у кожне приміщення, на кожен майданчик, і скрізь — у офісах, гуртожитках фахівці знаходили міни й розтяжки, які залишили окупанти. Ми обстежили лише невелику частину Чорнобильської зони, що становить 1% від загальної площі. Решта території (а це 2600 квадратних кілометрів) вважається умовно замінованою.

Чорнобильська зона
Чорнобильська зона. Замінованими вважаються 2600 квадратних кілометрів

Скільки коштувало розмінування?

— У фінансовому плані нам це нічого не коштувало, однак розмінування 1 кв. метра коштує умовно півтора євро.

Чи проводиться розмінування зараз?

— Нами ні. Але на території зони відчуження розміщено багато підрозділів військових, які здійснюють заходи не тільки з розмінування, а й забезпечення нашої безпеки.

Вже відомо, яка площа розмінована?

— Оскільки військові обмежили певну ділянку Чорнобильської зони, наразі важко сказати, який відсоток території уже обстежений і розмінований. Загалом замінованість територій є серйозною та довготривалою проблемою, що може впливати на безпеку і життя людей протягом не лише років, але й десятиліть. Втікаючи, окупанти залишили після себе не тільки багато мін та розтяжок, а сигнальних ракет, за які чіплялися тварини, через це виникало дуже багато пожеж. Оскільки це переважно лісова місцевість і розташована близько до кордону, то щоразу попереду нас йдуть саперні групи.

Наскільки постраждав Чорнобильський заповідник і тварини, які там мешкають?

— Ми не можемо повністю оцінити шкоду, завдану флорі і фауні під час окупації, оскільки є території, на які ми не можемо дістатися через зруйновані мостові переправи. Це, насамперед, прикордонні зони та правий берег Дніпра. Всюди, де проходили російські солдати, залишили після себе розруху й смерть. Не стали винятком і червонокнижні тварини заповідника, на яких вони влаштовували полювання. Після деокупації було знайдено чимало рештків тварин. До кінця року плануємо провести наукову експедицію, щоб визначити збитки, завдані екосистемі заповідника. Однак ми не можемо гарантувати, що зможемо обстежити усі території та оцінити реальну шкоду.

Про стратегію відновлення

Чи розроблена стратегія відновлення та розвитку зони відчуження?

— Так, ми розробили План відновлення діяльності та розвитку зони відчуження внаслідок російського вторгнення і окупації, у якому виокремили кілька напрямів. Зокрема, кошти будуть спрямовані на розмінування територій зони відчуження, яка до цього часу вважається умовно замінованою, відновлення інфраструктури, включаючи міст на р. Уж, протипожежної безпеки, адже дуже багато пожежної техніки, автомобілів та обладнання було знищено або викрадено.

розбиті пожежні автомобілі
Потрощена окупантами техніка

На які ще потреби передбачили кошти?

— Запланували кошти на покращення і виведення на новий рівень системи фізичного захисту обʼєктів поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом. Також спрямуємо гроші на обладнання, що допоможе моніторити радіаційний стан зони відчуження, офісне обладнання, автомобілі тощо.

На самій ЧАЕС якісь роботи проводитимуть?

— Необхідно провести заходи на промисловому майданчику ЧАЕС, які були передбачені, але в силу обставин не виконали. Зокрема, розбір четвертого енергоблоку та зняття з експлуатації перших трьох. Утилізувати радіоактивне обладнання. Дії повинні бути виконані з високим рівнем безпеки та можливою міжнародною підтримкою.

Які плани щодо ЧАЕС після завершення війни?

— Плануємо реалізувати проєкт організації наукового хабу, який служитиме освітньо-науковим простором для інноваційних досліджень. Хаб сприятиме залученню талановитих науковців і створить умови для спільних досліджень з міжнародними партнерами. Цими днями був підписаний меморандум із НАН України та містом Славутич.