Навіщо в Україні переводять час і коли це закінчиться: справа за депутатами

У ніч із суботи на неділю стрілки годинника пересунуться на годину назад

Щороку вся Україна двічі переводить годинники — навесні та восени. Звісно, перехід на зимовий час виник не просто так, це було обумовлено історично. Але навіщо це робити зараз і в чому сенс переводити годинник, здебільшого ніхто не розуміє.

Цей збій у біоритмах погано позначається на самопочутті більшості українців і нічого, крім нерозуміння і невдоволення, не викликає. "Телеграф" розбирався, чому так відбувається і чи є цьому розумна альтернатива.

Коли переводять годинники в Україні восени та навесні

Дати, визначені для цієї знаменної дії, такі:

• перехід на літній час — остання неділя березня;
• перехід на зимовий час — остання неділя жовтня.

Тобто 2023 року у ніч проти 29 жовтня о 4-й годині ранку стрілки годинника мають бути переведені на одну годину назад. Слід зауважити, що "літній" час, за яким країна живе з кінця березня до кінця жовтня, збігається із часом за москвою. Звісно, це не єдина причина, чому українці вкрай негативно ставляться до цього переходу. Щоб розібратися докладніше, звернемося до законопроекту про обчислення часу 4201, який ходить по кабінетах парламенту вже понад три роки.

Проект "Закону про обчислення часу в Україні" був поданий до Верховної Ради 9 жовтня 2020 року. З першої спроби він не пройшов і в березні 2021 року народні депутати відправили документ на повторне друге читання. Відтоді в стані проходження є тільки одне оновлення — 13 травня 2021 року було надано порівняльну таблицю.

Документом, автором якого є голова Верховної Ради України IX скликання Руслан Стефанчук, пропонується скасувати сезонні стрибки часу. У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що він покликаний захистити здоров'я населення.

Як впливає переведення годинника на організм людини:

• значно погіршується загальний стан у час адаптації — і на фізіологічному, і на психологічному рівні;
• змінюються біологічні ритми людини;
• знижується працездатність;
• погіршується самопочуття;
• загострюються хронічні хвороби.

Оскільки зміни часу переривають сталі біологічні цикли людини, вони призводять до захворювань імунної та серцево-судинної систем. До того ж науково доведено не лише негативний вплив переведення часу на організм людини, а й те, що продовження світлового дня в сучасних реаліях аж ніяк не допомагає енергоощадженню.

Проект 4201 — не єдина спроба законотворців владнати питання, в тому ж 2020 році група депутатів подавала на розгляд ще один, альтернативний законопроект, але його було відхилено. Зараз документ, на який покладаються всі надії, включено до порядку денного десятої сесії Верховної Ради, яка триває з вересня по лютий. Здається, можна було б сподіватися, що це осіннє переведення часу буде останнім.

Але є одне але. У пресслужбі голови Верховної Ради, автора законопроекту Руслана Стефанчука "Телеграфу" зазначили, що навряд чи народні депутати встигнуть ухвалити цей закон до весняного переведення, оскільки він не є першочерговим. І, з огляду на сьогоденні реалії, з цим складно сперечатися.

Важливий факт: згідно з Конституцією України, питання стосовно одиниці часу та, відповідно, обчислення часу в Україні має здійснюватися виключно за законами України. Але наразі такого закону в нас просто немає, а перехід на зимовий і літній час відбувається відповідно до постанови Кабінету міністрів, якій вже понад чверть століття — № 509 від 13 травня 1996 року.

Постає логічне запитання: чому, поки Верховна Рада не ухвалить відповідний закон, уряд не може скасувати цю постанову або внести в неї зміни, аби позбавити мільйони українців цього анахронізму? За поясненням "Телеграф" звернувся до пресслужби Кабміну, але на момент публікації відповіді ще не отримав. У разі появи додаткової інформації матеріал буде оновлено.

Раніше ми розповідали, як переведення годинників в Україні на зимовий час позначиться на різниці в часі з іншими країнами. Наприклад, в Європейському Союзі є цілих три стандартні часові зони.