Вибори в Італії: чому тотальна "зрада" для України відміняється і які є ризики

Свій прогноз "Телеграфу" зробила політологиня Олеся Яхно-Бєлковська

Кардинального розвороту зовнішньополітичного курсу Італії після дострокових парламентських виборів в питанні агресії росії проти України очікувати не варто. Втім, наразі потрібно ще дочекатися офіційних результатів голосування та формування нового уряду країни. Хоча для Києва все одно зберігаються певні ризики.

Таку думку в коментарі "Телеграфу" висловила політологиня Олеся Яхно-Бєлковська.

"Не вважаю, що на сьогодні будь-яка країна ЄС, навіть якщо там трапляються дострокові вибори (а саме на це робить ставку росія) і прийдуть уряди, що будуть точно менш чітко налаштовані щодо рф, які будуть мати більш євроскептичні настрої… розвернеться так кардинально, що почне робити якісь абсолютно проросійські пропутінські речі, — ні. Тим паче, коли після повномасштабного вторгнення путін погрожує світу ядерними ризиками. Таке навряд чи можна прогнозувати. Але, можливо, це може все-таки посилити якусь долю євроскептичних настроїв, традиційних для правих (які інколи виступають взагалі за вихід з євроінституцій). І таким чином зводити до зменшення єдності всередині конкретної країни, а значить і на рівні ЄС в цілому. Або заглибити країну у внутрішні дискусії, — це може відбутися. Щоб знизити активність в санкційному законодавстві", — аргументує політологиня.

Вона також наголосила, що сьогодні перед багатьма членами Євросоюзу стоїть питання внутрішнього законодавства в частині арешту активів та їхню конфіскацію. Для цього потрібно приймати окремі закони, тому що це дві різні процедури — арешт (замороження майна, активів, якими ніхто не може користуватися) і конфіскація — коли майно конфісковується вже на користь, наприклад, України.

"Позитивні очікуванні — якщо буде продовжуватися така ж підтримка України, яка була. А серед негативів: можуть посилитися євроскептичні настрої та з’явитися такі позиції, що, мовляв, так, росія агресор (ми все це знаємо, ніхто таке не ставить під сумнів), але з санкціями треба бути обережними. Тим більше, що в можливій новій коаліції більшість (знову ж таки, з огляду на попередні результати) біля 25% є у партії Джорджії Мелоні. Проте все одно суттєва кількість (мандатів, — авт.) у двох інших політсил. І в принципі, блокувати рішення (якщо ці дві партії об'єднаються) вони зможуть", — прогнозує вона.

Яхно-Бєлковська також нагадала, що Італія як третя економіка в Європі та потужний гравець на рівні ЄС традиційно разом з Німеччиною та Францією сильно впливають на позицію та єдність всередині самого блоку. Відтак, можливо, що в Брюсселі "будуть всіляко робити, щоб Італія утримувалася від таких євроскептичних настроїв". "Сама ж Мелоні, до речі, робила абсолютно різні заяви за своїм змістом. Вже пізніше вона відхрестилася від Муссоліні. Але вторгнення путіна змусило багато чого переглянути… Зараз всі чекають, що буде відбуватися далі", — додала політологиня.

Нагадаємо, після відставки Маріо Драгі в Італії 25 вересня 2022 року відбулися позачергові парламентські вибори. За попередніми підрахунками голосів під час виборів перемагає Правий альянс Італії. Три його основні партії очолюють Джорджія Мелоні (FdI), Маттео Сальвіні (League) та Сільвіо Берлусконі (Forza Italia).

Як зазначав "Телеграф" раніше, у партій різні політичні позиції у кількох важливих питаннях. Один із них стосується України. Мелоні, яка може стати першою жінкою прем’єр-міністром Італії, висловлювалася на підтримку жорсткої лінії щодо росії, обіцяє зберегти як санкції, так і продовжити постачання зброї в Україну. Її соратники для правих сил не такі категоричні.