“Він побудував кар’єру нациста”: чому росіяни так ненавидять Сергія Стерненка

Мало хто не чув про українського активіста Сергія Стерненка. На сьогодні він є відомим громадським діячем, волонтером та блогером. Днями він став одним з тих, хто оголосив винагороду за відомого терориста Ігоря Стрєлкова-Гіркіна, якщо того візьмуть в полон. Втім, ще з 2014 року він протистояв проросійським ідеям та фігурував у політичних скандалах та обговореннях. Будучи 19-річном студентом, Сергій почав завзято брати участь у масових протестах та акціях. Вже за деякий час, за хлопцем почав шикуватися натовп. Авторитет українського блогера досі стрімко зростає, втім він поки не збирається йти у політику. За його словами, зараз він зосередив свою діяльність у незалежній журналістиці.

Сьогодні "Телеграф" пропонує розібратися, з чого все почалося, чим Стерненко так псує настрій окупантам та чому росіяни мріють посадити активіста за ґрати.

Участь в Євромайдані

У хвилі подій 2014 року Сергій починає проявляти свої ораторські здібності та вільно нести свою думку у маси. Після перших маршів за участі Сергія, його почали впізнавати та запрошувати на різні зібрання. В підвальних приміщеннях Одеси з ним обговорювали кроки підтримки Євромайдану в Києві. На той момент, в столиці проливалася перша кров. Силове крило Євромайдану розділилося на Самооборону і Правий сектор.

Організація "Правого сектору" в Одесі

Разом з іншим активістом 5 лютого 2014 року Стерненко посприяв створенню осередку "Правого сектора" в Одесі. Спочатку організація мала всього 20 членів, де активіст був заступником. Ніякого офіційного оформлення не було.

"Правий сектор" став одним із найактивніших рухів протистояння тодішній владі. Учасники також виступали за усунення "режиму внутрішньої окупації" та завершення української національної революції. Сергій був не лише організатором: він особисто допомагав людям у той день, коли горів Будинок профспілок та врятував двох людей. Стерненко безпосередньо брав участь у Революції гідності в Києві та перебував на вулиці Грушевського під час масових розстрілів 20 лютого 2014 року.

Повернення до рідного міста

Якщо київський Майдан затих в кінці лютого, то в Одесі все тільки починалося. Протягом двох років у місті активно діяло проросійське підпілля. По центру міста ходили натовпи, що викрикували відверто проросійські вислови. На вулицях було чутно: "Путін введи війська, Одеса — це Росія".

Антимайданівці намагалися захопити обласну державну адміністрацію. Їм навіть вдалося ненадовго підняти російський прапор. Втім, силами Правого сектору та Самооборони вдалося відбити будівлю. Організація на чолі зі Стерненком на той момент нараховувала близько ста осіб. Після майдану українці знали, як діяти, як розбитися на групи, як будувати барикади. Тож їм вдалося утримати місто.

Пізніше, з ініціативи Стерненка, було зірвано близько 20-ти концертів російських і українських поп-зірок, що підтримали окупацію українських територій, виступали в Криму або в окупованому Донбасі. Росіяни щиро не розуміли його поглядів та вважали неправильним націоналістом.

"Правосеки під його командуванням зривали в Одесі концерти російських співаків. В том числі були й Ані Лорак, Світлана Лобода та Ірина Білик. При тому Стерненко не розганяв марші ЛГБТ-спілок та феміністичні акції."- пишуть в російських медіа.

Згодом Стерненко домагався відсторонення від роботи викладачки з історії Олени Радзіховської. Вона агресивно висловлювалася та закликала вивчити російську мову.

З початком 2017 року, Стерненко залишив "Правий сектор" через те, що організація перестала розвиватися.

Наслідки активізму: кримінальні справи та замахи на вбивство

Під час боротьби за Літній театр в Одесі, на місці якого хотіли незаконно побудувати ТЦ, Сергія Стерненка затримали. Йому винесли підозру у нанесенні фізичних пошкоджень начальнику одеської поліції Головіну. У СІЗО активіст провів три дні. Він був випущений під заставу в 600 000 гривень, які вніс колишній голова Одеської ОДА та Міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

Після цих подій, щодо Стерненка було відкрито чергову кримінальну справу про кришування наркоторгівлі. У відповідь Стерненко заявив, що справа сфабрикована. У громадського діяча почало складатися враження, що одеська поліція влаштувала полювання на активістів.

Голова одеського осередку Народного руху Михайло Кузаконь вважає, що представники поліції брали участь не тільки в кримінальному переслідуванні, а й в організації замахів на Стерненка та інших одеських активістів.

В інтерв’ю виданню "Новинарня" активіст розповідав, що після акції у літньому саду йому почали надходити погрози. А вже з 7 лютого 2018 року на нього вперше напали — невідомі побили битою біля під’їзду. Таким чином за 4 місяці Стерненко пережив три замовних напади в Одесі.

Після першого нападу, досі не вдалося нікого затримати. Ба більше, Стерненко навіть не визначив особу, що була виконавцем. Під час другого — активісту вдалося особисто затримати чоловіка, що стріляв йому в потилицю.

Третій інцидент став найскандальнішим в історії громадського діяча. Пізно ввечері 24 травня 2018 року, коли Стерненко зі своєю дівчиною повертався додому, на нього напали двоє чоловіків. Після скоєних до цього на нього нападів, Сергій вже мав при собі зброю для оборони. Внаслідок самозахисту, він поранив 30-річного Олександра Ісайкула, а інший чоловік — Іван Кузнецов загинув на місці.

Втім версії слідства, нападаючих та самого Стерненка істотно відрізняються. Коли Олександра Ісайкула затримали та допитували, він заперечував всю свою провину, наголошуючи, що Стерненко першим учинив напад. Свідчення чоловіка на різних допитах різнилися.

Слідство ж вважає, що Ісайкул та Кузнецов не були випадковими перехожими, на яких напав Стерненко (таку тезу час від часу озвучували опоненти активіста), а дійсно чекали та узгоджено напали на нього. Втім, Ісайкула так і не засудили, що більше — він отримав державну охорону, а пізніше втік з країни.

Різні проросійські діячі вимагали довести справу до кінця та посадити активіста за ґрати.

"У долі нациста були й особливо тяжкі злочини. У травні 2018-го Стерненко посварився на вулиці із двома беззбройними чоловіками, а потім завдавав їм ножових ударів. Один із них помер на місці, а другий після реабілітації у лікарні переїхав в іншу країну. Цікаво, що тіло загиблого виявили за 100 метрів від місця сутички — Стерненко гнався за ним, а згодом убив." — звинувачують у навмисному злочині кремлівські пропагандисти.

У злочинних діях Стерненка винять також багато проросійських діячів. Зокрема, політики часів Віктора Януковича, Ілля Кива, Анатолій Шарій та Вадим Рабінович. Натомість на захист активіста висловлювалися колишня очільниця МОЗ України Уляна Супрун, члени ініціативи "Хто замовив Катю Гандзюк?".

Сам Стерненко навіть провів власне розслідування, де оголосив докази та власні судження з приводу замовника вбивства. Сергій запевняє, що все відбулося за умов самозахисту. Це підтвердила й експертка комісійної експертизи. У суді по справі активіста Олена Слюсаренко також зазначила, що загинувший, втратив свідомість у перші секунди та не міг пробігти 99 метрів.

У 2021 році одеський суд відкривав справу, де звинувачував Стерненка у викраденні одеського депутата. Ще за 6 років до того, Сергій Щербич заявив про викрадення невідомими, які вимагали від нього відмовитися від мандату.

Щербич був членом проросійської партії "Родіна", лідер якої Ігор Марков з 2014 року перебуває за межами України та періодично з'являється на російському телебаченні.

За версією обвинувачення, в салоні автомобіля його били люди в масках, а особисто Стерненко стріляв у нього з травматичного пістолета. Далі його привезли в невідоме йому місце, де продовжили бити, погрожувати та катувати плоскогубцями.

З причини неявки потерпілого, справу розглядали дуже довго. За цей час минув строк давності за статтею обвинувачення. І тільки 23 лютого 2021 року суд зрештою оголосив вирок за такими статтями: розбій, незаконне позбавлення волі та незаконне носіння вогнепальної зброї. Відтак Сергія Стерненка засудили до трьох років ув’язнення з одним роком випробувального терміну.

Стерненко вважає справу проти себе сфабрикованою, а також політично-вмотивованою. На думку активіста, тодішній генпрокурор Ірина Венедіктова та мер Одеси Генадій Труханов тиснули на слідство. Він наголошував, що його прихильники не будуть мовчати.

"Сталося те, чого ми боялися пів року. Тому, що Сергій не на волі, — радіють проросійські сили", — заявив адвокат Стерненка Масі Найєм під час акції біля Офісу президента у день вироку.

У травні 2021 року апеляційний суд Одеси пом’якшив вирок активісту. Замість утримання під вартою в СІЗО він перебував під цілодобовим домашнім арештом.

Початок повномасштабного вторгнення росії

Одразу після 24 лютого 2022 року, Сергій Стерненко вступив до лав ТРО та почав боронити Україну. А пізніше зосередився на волонтерській діяльності. Він почав проводити збори по забезпеченню військових підрозділів, що знищують російських загарбників.

Тільки станом на кінець вересня Стерненку вдалося зібрати майже 55 млн гривень. Як зазначив активіст, з загальної суми, 1 281 000 грн це його особисті кошти та частка від продажу його мерчу. Оскільки Сергій Стерненко брав участь у бойових діях у перший місяць російського вторгнення, він орієнтується в основних потребах війська. Також він активно спілкується з кадровими військовими. У інтерв’ю каналу LB live він зазначив, що не враховуючи безліч специфічних необхідностей, армія має дві глобальні проблеми — це нестача транспорту та безпілотних літальних апаратів. Це те, що 100% рятує життя наших хлопців.

"Це серйозне посилення для нашого війська, і воно було б неможливим без вас. Дякую, друзі! З такими чудовими людьми ми просто зобовʼязані перемогти!" — додав Стерненко до підсумкової звітності своєї волонтерської діяльності.

Вже 10 жовтня 2022 року Сергій Стерненко побив рекорди своїх волонтерських зборів. Разом з волонтером та шоуменом Сергієм Притулою, активісту вдалося зібрати 352 мільйони гривень за одну добу. Кошти будуть використані на закупівлю 50 дронів-камікадзе RAM II з наземними станціями на суму 100 мільйонів гривень. Оскільки вдалося зібрати набагато більше, ніж планувалося, решта грошей також піде на винищення російських окупантів.

Створення активного політичного контенту у соціальних мережах

Окупантам ніколи не подобалася завзята боротьба Сергія за правду, поширення українського контенту та заохочення українців захищати національну ідентичність. Сергій Стерненко наразі є популярним відеоблогером. Його канал на YouTube налічує близько 1,3 млн підписників. Відеоконтент, що створює Стерненко має субтитри різними мовами. У своїх відео активіст розповідає про найактуальніші новини України та гостро висміює українських зрадників, невдачі окупантів, російську пропаганду або бездіяльність окремих політичних діячів.

У відповідь активісту росіяни записують відео реакції та, на їх думку, гідну відсіч. Натомість Стерненко не втрачає гумору, називаючи своїх недругів фанатами, що не можуть і дня прожити без думки про нього.

Не зважаючи на свій зростаючий авторитет, Сергій говорить, що наразі не планує долучатися до політичних партій, ставати депутатом чи кимось ще на виборних посадах. Його основною ціллю наразі є допомога українській армії, щоб знищувати росіян, в чому його підтримує багацько українців.