Алабаї колишнього регіонала другий рік поспіль тероризують киян: вже є жертви нападів, але поліція безсила

У вівторок, 21 листопада, під одним з елітних будинків на Подолі зберуться мешканці двох районів столиці, що постраждали від нападу пари алабаїв. Власники великих собак — колишній регіонал — разом з дружиною систематично допускають їх вільний вигул. Натомість пси регулярно атакують сородичів менших порід. Зазнають укусів і господарі, що намагаються захистити своїх улюбленців. Спроби киян домогтися усунення небезпеки за допомогою поліції, успіху до сьогодні не мали. "Телеграф" дізнавався подробиці скандальної історії.

"Вдячна Богу, що на прогулянці була я, а не моя дочка"

Дві великі середньоазіатські вівчарки (алабаї) на Крістеровій гірці — парку, що розташований в Подільському районі Києва, а також у дворах багатоповерхової забудови на Пріорці та Куренівці стали з'являтися ще минулого року. Зажди без господарів, нашийників та адресників. Майже кожен такий вихід закінчувався проблемами для тих тварин та людей, що траплялись собаками на шляху. Серед них, зокрема, киянка Ірина, яка ще й досі бореться з наслідками подій, що мали місце ще на початку повномасштабного вторгнення.

- Все трапилось біля мого будинку по вулиці Вітряні гори о 8-й ранку 9 травня 2022-го року. Ми тільки-но вийшли з моїм золотистим ретривером Тедді на прогулянку, як до нас підбігли два алабаї, — розповіла Ірина "Телеграфу". — Хлопчик відразу схопив мого собаку за нижню частину тулуба, я намагалася якось їх розняти, тут вже і дівчина почала Тедді хапати за ноги. В цьому місиві я заточилась і впала, і сама постраждала від зубів вівчарок. Щоправда, відразу цього не відчула, так все швидко відбувалась і я була зосереджена на порятунку власного собаки. На мій крик вибіг сусід, десь знайшов палицю і відігнав вівчарок. Я відразу звернулась до травмпункту, де мені надали допомогу. Але знайти відкриту ветеринарну клініку не змогла, тож в телефонному режимі радилась з лікарем щодо Тедді. В нього були дуже глибокі прокуси та гематоми на тулубі та лапах, на які він ще тиждень не міг стати.

Ірина наголошує, що вона самотужки вийшла на слід тварин, які напали на неї з домашнім улюбленцем. Адже лікарі у травмпункті нагадали, що необхідно виключити сказ у "нападників".

- Почала розпитувати у місцевих мешканців і мені розповіли, що бачили цих собак, і навіть підказали, де і хто їх утримує, — продовжила розповідь Ірина. — Згодом я мала розмову з власницею Ларисою, від неї дізналась, що щеплень в алабаїв таки нема. Я дуже турбувалась з цього приводу, бо в мене вдома крім двох дорослих собак — ретривера та лабрадора, привезеного з фронту, було ще 11 цуценят. Крім того, я не могла ходити на роботу, через підозру, що може бути зараження цією небезпечною інфекційною хворобою. Але, на щастя, все обійшлось. Загалом ця жінка спочатку дуже приязно зі мною говорила, пояснювала те, що алабаї опинились на вулиці, їхнім переляком від обстрілів та вибухів. А дівчинка агресує нібито через те, що від неї забрали цуценят. І ця втеча, за її словами, трапилась вперше. Я з розумінням поставилась, але попросила компенсувати лікування. Вона погодилась, але вибірково, тільки за антибіотики, натомість попросила підписати розписку про відсутність претензій. Але я не погодилась.

Ірина додає, що вона звернулась до поліції із заявою, сподіваючись на притягненні до відповідальності недоброчесних господарів собак. Але надії розвіяв дільничний інспектор, який займався справою, зізнавшись: важелів впливу на таких порушників громадського спокою немає, хіба що проведення профілактичної бесіди та штраф.

- Я дуже вдячна Богу, що того ранку на прогулянці з Тедді була я, а не моя дочка — тендітна дівчина, і після інциденту я й досі не дозволяю їй цього робити, — говорить Ірина. — Бо кожного разу ти виходиш і не знаєш, нападуть на тебе знову чи ні. І якщо маленьку собаку ще можна якось сховати, за пазуху, наприклад, і втекти, але таких як в мене тільки закривати собою, що я і зробила. Натомість маю епопею з лікуванням, бо в мене виявили зміщення хребців після тогорічного інциденту.

"Найважче сказати доньці, що її улюблениці більше не має"

Відтоді повідомлення про чергову атаку алабаїв на бездомних котів, а також господарських собак періодично з'являлися у соціальних мережах. І це при тому, що собаки зазначеної породи входять до переліку небезпечних, затвердженого Постановою Кабміну №1164 від 10.11. 2021-го року). А відповідно до Норм вигулу домашніх тварин у місті Києві (рішення Київської міськради № 1079/3912 від 27.10.2007) на прогулянці середньоазіатські вівчарки як і решта представників порід, що визнані небезпечними, мають бути у супроводі власників обов'язково на короткому повідку і в наморднику. Та чомусь пара великих собак продовжує тероризувати киян, в один день на шляху небезпечних тварин траплялось по кілька жертв.

- Зранку 4 жовтня вивела гуляти той-тер’єра Асю (ми живемо в Оболонському районі), — поділилась своєю історією киянка Наталія. — Нам назустріч з-за рогу будинку вийшли два алабаї, я подумала, що господар йде за ними, бо такі собаки не мають ходити самі. На хвилинку відволіклась, повертаюсь — вони вже біля моєї собаки, понюхали її, а Ася, напевно, відчувши небезпеку, гавкнула. Відразу один алабай схопив її за спину, прокусивши зубами, а другий спостерігав за мною. Я побоялася з ними воювати, закричала, люди з вікон побачила, що відбувається, підняли шум, свистіли, гукали: "Фу". В якийсь момент вівчарка відпустила Асю і разом з іншою вони пішли далі. Ми повезли собаку до ветлікарні, де її намагалися реанімувати, але в неї були занадто важкі пошкодження. Найважче після цього було повернутися додому і сказати доньці, що її улюблениці, яка в нас була 10 років, більше не має. Для дитини це стало дуже великим стресом, кілька днів вона спала з кофтинкою собаки.

Поки тривав порятунок Асі алабаї встигли "відзначитись" на вулиці Вишгородській, де атакували ще одну невелику собаку породи коргі. Вони так само спочатку придивлялись і обнюхували сородича, а потім напали.

- Ми намагалися від них відійти разом с собакою, — зазначив мешканець Києва Валентин. — Та вони слідували за нами, в якийсь момент почали агресувати, ричати, я схопив Елвіна на руки. Саме в цей момент алабай його цапнув, через що утворилась велика рана в паху глибиною сім сантиметрів і була трошки відірвана шкіра від м’язів. На сьогодні все майже зажило, але ситуація ця була страшна. До речі, виглядали ці середньоазіатські вівчарки як бродячі, були всі брудні, сірі, в ріп’яхах, не мали ні ошийників, нічого. Того дня ми викликали поліцію, за допомогою служби "Зоодопомоги" алабаїв відловили та відвезли до державної ветеринарної клініки. Наступного дня ми разом з Наталією її відвідали і дізнались, що собак чипували і віддали господарям.

Щодо нашого звернення до поліції, то тільки днями ми отримали офіційну відповідь, в якій зазначено: дільничний поспілкувався з мешканцями нашого будинку, але вони нічого не бачили, не чули. Відповідно, громадський порядок порушено не було і ніхто нічого розслідувати не буде. Зазначу, що дата на листі — 6 жовтня, з дільничним, який його підписав, ми особисто спілкувались 12-го, і він нас запевнив, що наша заява до нього навіть ще не потрапила. Після того ми не могли його ні застати на місці, ні додзвонитися, він лише одного разу взяв слухавку, сказав, що зайнятий, а після цього вніс мене до "чорного списку". — підкреслив Валентин.

Потерпілі об'єдналися через бездіяльність поліції

Бездіяльність поліції змусила людей об'єднатися і діяти самотужки. Зокрема, активним киянам вдалось встановити, що собаки належить родині Лариси і Вадима Башунів. Спілкування з постраждалими взяла на себе дружина, а чоловік, який має за плечима багату політичну історію (був депутатом в Київській облраді від "Партії регіонів", згодом перейшов до "Нашого краю", а з 2020-го року є очільником штабу "Батьківщини" в Гостомельській ОТГ) і є фігурантом скандалу з дерибаном Біличанського лісу, раніше активно ділився фото своїх алабаїв у соцмережах. Але наразі закрив сторінки.

- Ці люди живуть у величезному будинку за Крістеровою гіркою, кожного разу розповідають, що собаки втекли вперше. Жаліються, що це трапляється, бо мають автоматичні ворота, алабаї просто вибігають, коли вони виїжджають машиною з двору, — додає подробиць киянка Олена, яка на початку жовтня стала свідком ще однієї атаки сумнозвісних середньоазійських вівчарок на інших собак. — Але чомусь їх ніхто не намагається відразу повернути, знайти, і собаки можуть добу чи більше бігати вулицями, біля навчальних закладів, в парках. Загризають котів, атакують собак з людьми, що не дозволяє почувати себе у безпеці мешканцям принаймні двох районів.

Олена додає, що алабаї в родини Башунів живуть як мінімум останні шість років і регулярно дають приплід. Про це також свідчать повідомлення в соціальних мережах, скріни яких зберігають активісти. Але не відомо, чи мають вони допуск до племінного розведення, які регламентовані Кінологічною спілкою України. Також киянка наголошує, що людей обурює нездатність правоохоронців вплинути на ситуацію і забезпечити порядок. І, звісно, викликає підозри, що питання вирішується за рахунок зв'язків.

До речі, буквально три дні тому на лінію "112" у Києві надійшло чергове повідомлення про алабаїв — цього разу вони були помічені на Перемишильській. Оскільки цього разу собаки були з нашийниками, патрульні повідомили власницю, яка забрала тварин, а дільничні склали на неї протокол за ч. 1 ст. 154 КупАП. Покаранням може стати штраф, але ситуацію він не змінить, впевнені люди. Саме тому кияни, які вже постраждали від небезпечних псів, чи стали свідками нападів або їх самовигулів, 21 листопада прийдуть до будинку власників собак на протестну акцію.

- Нам було складно зрушити цю ситуацію з мертвою точки, саме тому ми і вдались до розголосу, — наголошує Олена. — Справа ще в тому, що люди дуже негативно налаштовані. Крім того, проблема привернула увагу догхантерів, зокрема такого собі Олексія Святогора. Але нам дуже б не хотілось, щоб ці алабаї постраждали, бо вони не винні. Це господарі не можуть чи не хочуть забезпечити їх належне утримання і убезпечити мешканців району від загрози нападу.

- Ми намагатимемось вирішити питання в правовому полі, — говорить своєю чергою Валентин. — Об'єдналися разом з іншими постраждалими, консультуємо з юристом, бо хочемо подати спільну заяву до прокуратури, ДБР на бездіяльність поліції. Ми хочемо, щоб відповідні органи допомогли нам і стимулювали правоохоронців зайнятися цим питанням і вирішити його нарешті.

В ГУ Нацполіції в Києві пообіцяли прокоментувати ситуацію з вигулом собак небезпечної породи після отримання офіційного запиту. Наше видання його направило на адресу відомства і познайомить читачів з відповідями.

Якщо громада вирішить — власник алабаїв вийшов з тіні

І за кілька годин до акції протесту, на яку запрошені журналісти, вперше відреагував на події, учасниками яких є власні собаки, сам Вадим Башун. В коментарі, який він лишив під анонсом зустрічі постраждалих, чоловік наголошував, що власниця алабаїв — Лариса Башун — є колишньою вчителькою, що перебуває на пенсії. З цього, правда, не зрозуміло, чому тоді він сам хвалився цими ж собаками та їх нащадками на своїх сторінках, а тепер намагається дистанціюватися від них. Також він наголосив, що власниця живе на Крістеровій гірці вже 20 років і ніколи не виникало проблем з тваринами, але все змінилось від початку повномасштабного вторгнення.

- Коли почалися перебої з електропостачанням, собаки тричі тікали, через незрозуміле самовідкриття воріт, які працюють від тієї ж електроенергії, — зазначив у дописі Вадим Башун. — Ми викликали майстрів, які встановлювали ті злощасні ворота, та після кожного разу нас запевняли, що цього більше не повториться! Але ситуація періодично повторюється, і було прийнято рішення, одні з воріт зачиняти ще й на ціпок. Після останнього інциденту до будинку приїздив наряд поліції, який оглянув територію будинку, ворота, паркан, засоби захисту від втечі, вольєри… після чого дійшли висновку, що все зроблене на совість.

Приїздили також і люди з ветеринарної клініки та кінологи, зробили собаками чіпування, поставили всі щеплення. Подивились, в яких умовах живуть собаки, як та скільки разів їх годуємо — зауважень не було. Від нашого імені було поставлене питання, чи можливе утримання наших собак у прихистку для тварин, щоб уникнути повторних неприємних ситуацій, на що нам відповіли, що це зробити неможливо… даних собак треба добряче годувати, але на жаль в бюджеті таких коштів немає. Відповідно через це, тварини продовжують жити у себе вдома! Якщо сьогодні громада вирішить, що треба пристрелити, повісити, розірвати цих собак, то ми підемо на зустріч людям, але є одне "але" — ми цього робити самостійно точно не будемо, бо вони для нас, як члени родини, просимо поставитися з розумінням. Наша сімʼя просить вибачення у всіх людей, котрим собаки завдали моральної шкоди та вибачаємось перед власниками собак, які постраждали, — резюмував свої звернення власник алабаїв.

Наразі це перша спроба діалогу, викликана скоріш за все увагою медіа до проблеми. Поки що це виглядає як спроба перекласти відповідальність за ситуацію на інших.

Як повідомляв "Телеграф", в квітні цього року собаки породи Кане-корсо на Київщині напали на жінку з дитиною, які отримали тяжкі травми і були госпіталізовані. А у вересні на мешканку Дніпра напав пес, після чого їй також знадобилась допомога лікарів.