Залізний Порт та Лазурне: як виглядають українські курорти в окупації (фото, відео)

Курорти нагадують декорації до фільмів — порожні та неживі

Південний край Херсонської області традиційно приваблював туристів — соковиті та солодкі фрукти, лагідне Чорне море та вся необхідна інфраструктура. Але з приходом окупантів перспективи туристичного сезону танули — у серпні, який на чорноморському узбережжі області був одним із пікових місяців, охочих погрітися під південним сонцем не побільшало. "Телеграф" вже розповідав, що у багатьох курортних селищах окупанти облаштували свої бази, які час від часу злітають у повітря.

Звичайним мешканцям у Лазурному та Залізному Порту, популярних місцях відпочинку, жити в окупації непросто – заробітку немає, у морі є ризик підірватись на міні, а ціни іноді кусаються. Багато хто їде на підконтрольну територію.

Щоб виїхати з Лазурного через Нову Каховку до Запоріжжя, потрібно не лише провести кілька днів у дорозі, яка раніше займала години, та пройти пропускні процедури окупантів, а й мати певні фінансові кошти. Вивозять на автобусах переважно жінок, дітей та чоловіків старших за шістдесят, а вартість проїзду в більш менш комфортному транспорті — 4,5 тисячі гривень за місце.

Ціни на продукти дуже відрізняються — місцеві товари, наприклад, овочі та фрукти можна купити майже за безцінь: буряк, морква, помідори коштують по 5 грн, а персики можна взяти по 30-35 грн. На привізні товари ціна в рази вища, наприклад, ціна простої пачки чаю може досягти 120 грн.

На пляжах майже немає людей, повноправні власники моря — медузи. Прибережна лінія в Залізному Порту, на якій до окупації було не проштовхнутися, пустує. У поодиноких кафе – рідкісні відвідувачі.

Раніше "Телеграф" розповідав, як справи на курортах в окупованій частині Запорізької області — у Бердянську росіяни та колаборанти намагалися заманити українців пивом, а в Кирилівці спроби запустити сезон провалилися.