"Не Patriot єдиним": військовий експерт – про "відмову" партнерів передавати Україні сучасні ЗРК

Читать на русском
Автор
3356
ЗРК Patriot
ЗРК Patriot. Фото Відкриті джерела

Масове постачання радянського озброєння викликане прагненням допомогти ЗСУ прискорити його застосування

Вступивши у зимовий період війни, Україна активізувала спроби зміцнити свою ППО. Все частіше йдеться про необхідність передачі нам зенітно-ракетних комплексів Patriot.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що відповідні переговори з союзниками ведуться з перших днів російського вторгнення, а тепер настав час приймати відповідні рішення.

Офіційна делегація з Києва побувала цього тижня в Ізраїлі, намагаючись переконати його владу допомогти нам у створенні системи протиракетного попередження.

Про те, чому все не так просто, як здається, із передачею Україні сучасних зразків озброєнь, " Телеграфу " розповів військовий експерт, полковник запасу Сергій Грабський.

Не потрібно зациклюватись на ЗРК Patriot

"Ми не знаємо всього обсягу завдань та всіх подробиць переговорів, які ведуться щодо постачання в Україну тих чи інших видів озброєнь. І треба розуміти, що наші потреби не завжди збігаються з реальними запасами партнерів. До того ж є певні технічно, логістичні, геополітичні. моменти", – пояснює Сергій Грабський.

За словами полковника, нам, звичайно, дуже потрібні бронетехніка, авіація, далекобійні ракети, якнайбільше різноманітних засобів ППО.

"Чи ведеться робота в даному напрямку? Безумовно. І вона спрямована на забезпечення потреб ВСУ, щоб не дати противнику просуватися. Нам постійно передають артилерію, боєприпаси, засоби спостереження та зв’язку, розвідки, управління. Крім артилерійських боєприпасів, нам передають стрілецькі, а також стрілецьку зброю, різного виду військову техніку. Спектр дуже широкий, — підкреслює експерт. — І зациклюватися на тих же ЗРК Patriot не варто. Треба розуміти, що це комплекс. Поставити одну ракетну установку даної системи буде недостатньо.

Крім того, продовжує Сергій Грабський, Patriot – комплекс, який застосовується до всіх країн НАТО. Україна поки що до таких не відноситься.

"А чи є таке поняття як оперативна безпека. Як можна передати нам частину комплексу, який має специфіку систем управління, задіяних у всіх країнах НАТО? Об’єктивно є ризик, що система може потрапити до рук ворога – і значно послабити ППО всього Альянсу. Звичайно, країни блоку не можуть цього допустити, — пояснює полковник.- Але вихід є — експортна версія.Коли створюється подібна система озброєння, але не зовсім така.Тим самим знижуючи ризики потрапляння секретної інформації не в ті руки.Так що говорити про те, що нам просто не хочуть передавати цю ЗРК — не вірно.Тим більше, що не Patriot єдиним живе ППО/ПРО світу.Той же Ізраїль розробляє і впроваджує власну систему протиракетної оборони — знаменитий "Залізний купол".І не плачеться, що не має ЗРК Patriot. Слід враховувати специфіку кожної країни".

Чому нам передають стільки радянського озброєння

За словами Сергія Грабського, ми зараз розробляємо за допомогою західних союзників свою – унікальну, багаторівневу, багатоешелоновану систему ППО, яка дозволить ефективно протистояти російській навалі.

"Окрім того, — зазначає полковник, — партнери по можливості передають зараз нам все, що залишилося по всьому світу з радянських зразків озброєння. Бронетехніка, танки (з тієї ж Словенії) і так далі. Чому саме радянських? Тому що у нас є відповідні системи експлуатації, ремонту та обслуговування цих видів озброєння, на відміну від західних, половина тих же німецьких гаубиць, які ми застосовували, вже потребує ремонту, а ми не можемо цього робити на своїй території, і змушені відправляти їх на ремонт за кордон. – логістика, час, додаткові витрати ".

Тому, наголошує експерт, важливо не лише отримувати ті чи інші зразки озброєнь, а й мати можливість їх ефективного застосування та обслуговування. І це стосується буквально всього – танків, артсистем, літаків тощо.

"Ведеться наполеглива планомірна робота зі збільшення військової могутності України, – запевняє Сергій Грабський. – І її результатом є те, що противника зупинено фактично на всіх напрямках. Він не має оперативної ініціативи і здатний вести лише окремі спроби наступальних дій на локальних ділянках фронту, як на тому ж таки Донецькому напрямку".