Російське в українських трендах: скільки відсотків українців все ще слухають ворожу музику

За час повномасштабної війни музичні смаки українців зазнавали змін. Відтепер українці все більше відмовляються від культури країни-агресора, надають перевагу вітчизняній музиці, популяризують наших артистів. Крім того, серед українських виконавців суттєво збільшилася кількість треків рідною мовою. Артисти переспівують легендарні пісні, створюють музику за віршами видатних митців.

Хоча завдяки забороні у громадському просторі більше не лунають російські треки, в чартах найпопулярніших музичних платформ вони досі залишаються. Двома словами: боротьба над культурною окупацією ще триває.

Сьогодні "Телеграф" розповість, скільки відсотків українців досі слухають російських виконавців? Як це сприяє спонсоруванню війни? Та що про це кажуть українські артисти?

Що показує статистика?

Нещодавно OSINT-спільнота Molfar дослідила контент популярних додатків для прослуховування музики й проаналізувала, як змінились вподобання українців від початку російського вторгнення і по сьогодні.

Щоб зрозуміти, що саме слухали українці за цей час, на кожному стрімінговому сервісі виділили 100 найкращих композицій за локацією "Україна" й поділили їх на пʼять категорій за виконавцями: росіяни (ru), білоруси (by), українські співаки й гурти, які на момент вторгнення жили та працювали в Росії (UA*), українці (UA) і всі інші.

Загалом повномасштабне вторгнення росії в Україну дало потужний поштовх відмовлятися від російського музичного контенту. Однак зміни відбулися не одразу. З 24 лютого Spotify призупинив діяльність в росії, обмеживши перед тим можливість там оплатити преміумпакет. Та на ситуацію це фактично не вплинуло. Навіть у вересні український рейтинг очолювала російська композиція, ще 45 входили до ТОП-100. Тобто, майже кожна друга пісня з чарту — російська.

Вже станом на 30 січня 2023 ситуація дещо змінилася. Як показав web-трафік, кількість російських виконавців за друге півріччя повномасштабної війни в українських чартах зменшилася. З 48% до 18% у Spotify та з 27% до 21% у Apple Music.

Відтак, найбільше контенту українського походження зараз на Youtube Music — 62%, а найменше — Shazam і Spotify.

Мова виконання пісень в більшості випадків співпадає з країною походження музикантів або гуртів. Деяка частина композицій – записані в стилі phonk або ж це діджей-сети, які не використовують живий голос виконавця.

Від 65 до 96% в ТОП100 займають пісні українською або англійською мовами, найбільший відсоток на платформі Deezer – 96%. Там же найменший відсоток пісень російською мовою – 2%.

Свідомість українців змінюються з кожною новиною про російський терор

До повномасштабної війни ТОП-10 пісень в Україні складали виключно російські композиції. Ситуацію поволі почала змінюватися після національного відбору до Євробачення — у топи Youtube та Spotify додалися легендарна "Stefania" гурту Kalush Orchestra та їхній фіт зі Skofka "Додому".

На початку березня українці почали слухати композиції, відповідні настроям: Океан Ельзи — "Не твоя війна", tiktok-кавер "Доброго вечора, ми з України", "Батько наш — Бандера", котра вже встигла "полюбитися" російським пропагандистам, "Я солдат", "Марічка", "Ой, у лузі червона калина", "Вова, ;%аш їх" та інші.

"З кожними жахливими кадрами в новинах ситуація в музичних чартах змінювалась. Найбільш помітно це у тенденціях Youtube Music. Наприклад, після новин про цинічний зрив росіянами евакуації з Ірпеня на Youtube Music було ще 4 російські пісні в чарті, тоді як на Spotify у трендах їх було аж 8. Після теракту в Кременчуці на Youtube Music вже не було жодної російської композицій в рейтингу — така ситуація на цій музичній платформі й досі", — пише спільнота Molfar.

Ось дані за січень з трьох найбільш популярних платформ:

Зазначимо, що у серпні згідно з результатами опитування соціологічної групи "Рейтинг", понад 40% респондентів взагалі перестали слухати російських виконавців, 18% — не слухали раніше і не слухають зараз. Лише близько 25% слухають, як і раніше. Тобто загалом майже 60% відмовилися від ворожої музики або слухали її значно рідше, ніж до повномасштабної війни.

"Какая разніца". Олег Скрипка про те, чому чверть українців досі слухають російську музику

Не дивно, що такі топи не до вподоби українським артистам. Так, лідер гурту "Воплі Відоплясова" Олег Скрипка пояснив, що досі приваблює українців у музиці ворога.

За його словами, щоб відповісти на це питання достатньо дослідити феномен "какая разніца". Деякі українці залишаються консервативними та не бажають розвиватися, а наші вороги вправно цим маніпулюють. Такі громадяни просто закривають очі на якісну українську музику.

"Повністю заборонити прослуховування російської музики не можна. Однак держава має сприяти культурній політиці та інвестувати в це. Так, як у 1921 році "Щедрик" Леонтовича вперше прозвучав у США. Тоді хор імені Олександра Кошиця виконав композицію в "Карнегі-Холі" в Нью-Йорку. З того часу була створена англійська версія слів, а мелодію у різних куточках планети впізнають вже як 100 років. Дуже важливо заявляти світу про себе та популяризувати наші пісні", — каже музикант.

Російські виконавці в трендах України це нові танки та ракети для ворогів

Під час прослуховування треку умовного російського гурту на Apple Music, Spotify або Youtube Music, виконавці отримують гроші за монетизацію, а потім сплачують податки до бюджету рф. Його левова частка йде на "оборону", а якщо коректніше — на вбивство українців та обстріли наших міст.

Про це повідомили у Міністерстві цифрової трансформації України. Тому кожен завантажений чи куплений альбом музиканта з росії — це зброя для армії окупантів.

Якщо перевести в цифри, то це приблизно має такий вигляд:

• Наприкінці 2021 року за одне прослуховування пісні виконавець отримував від 10 до 20 копійок.
• Якщо українці послухали пісню російського виконавця мільйон разів, то його команда отримає близько 8 тисяч доларів.
• Далі з цих коштів сплачують податки в російський бюджет, який і фінансує армію.
• У 2019 році російський музичний ринок сплатив 277,6 млн доларів податків.
• Цих грошей вистачить, щоб профінансувати понад 5 тисяч солдатів російської армії на рік.