Поки митниця закрила очі: чому експорт металобрухту до ЄС щомісяця зростає вдвічі та як працює тіньова схема

Гравці сірого ринку брухту чорних металів налагодили та запустили на повну потужність канали збуту в Євросоюз. Тіньова схема працює під прикриттям митників у західних регіонах України.

В Україні активно розростається тіньова схема вивезення металобрухту до Європейського Союзу, яку почали напрацьовувати ще восени минулого року. У цій оборудці задіяні промислові підприємства, які не працюють, але на папері нібито відвантажують брухт, фірми-експортери, а також працівники Державної митної служби, яка видає сертифікати походження товару на основі фіктивних даних. Сірі канали збуту дозволяють уникати сплати експортного мита на мільйони євро. При цьому обсяги "подяк", які залишаються у кишенях митників, становлять близько половини від коштів, зекономлених ділками на несплаті мита. Обсяги тіньового бізнесу щомісяця подвоюються.

Суть тіньової схеми

В Україні діє експортне мито на металобрухт в розмірі 180 євро за тонну. Воно було запроваджено наприкінці 2021 року для забезпечення цією стратегічною сировиною металургійних заводів країни. Раніше безконтрольне вивезення брухту за кордон, переважно балкерами з південних портів у Туреччину, призводило до зупинок меткомбінатів через брак брухту.

Згідно з Угодою про Асоціацію України та ЄС, при експорті вітчизняного брухту до європейських країн мито становить лише 3 євро за кожну тонну. Аби скористатися цією пільгою, експортерам брухту потрібно підтвердити українське походження сировини та отримати сертифікат EUR.1.

Однак, заготівля брухту в Україні — переважно нелегальний бізнес, тому законно здобути ці сертифікати фірмам-експортерам важко. Відтак, основним напрямком вивезення брухту з України протягом останніх років була Туреччина та російський анклав Придністров’я. Проте, все змінило широкомасштабне вторгнення росіян рік тому.

Через війну порти Великої Одеси були заблоковані. Через це зникли і налагоджені контрабандні маршрути доставки брухту в турецькі порти суднами під прапорами Мальти та Камбоджі. Посилився і митний контроль на кордоні з Придністров’ям через розміщену там російську військову базу. Фірмам-експортерам довелося шукати обхідні шляхи на турецький ринок — через Євросоюз. Це і стало поштовхом для виникнення схеми масштабних зловживань із сертифікатами EUR.1.

Як це працює?

З джерел у Митній службі "Бізнес Телеграф" отримав дані про конкретні угоди з брухтом, щодо законності яких навіть при побіжному вивченні виникають питання. Наприклад, ТОВ "Тін Імпекс" експортує до Європейського Союзу брухт, який, згідно сертифікату EUR.1 отримує практично з лінії фронту — з Дружківки Донецької області. Якщо точніше, відправляє брухт дружківська фірма "Комплект Торг". Вона нині не звітує податковим органам, а в реєстрі податкових накладних взагалі відсутні дані про поставку брухту від неї до "Тім Імпекс".

Ця ж фірма, як свідчать документи, для експорту в ЄС закуповує брухт… в окупованому Криму. В усякому разі, постачальником значиться ТОВ "Євро Мет", зареєстроване у місті Красноперекопськ. Його діяльність як юридичної особи офіційно припинена.

Інший великий експортер, ТОВ "УкрМет Експорт" при вивезенні легованого брухту взагалі не вказує у митній декларації виробника брухту. В реєстрі податкових накладних також відсутні дані про постачання брухту на адресу цієї фірми.

Втім, в усіх цих випадках митники "закривали очі" на сумнівність або й відсутність підтверджуючих документів, і видавали сертифікат EUR.1 для подальшого експорту брухту в Польщу або Румунію. За інформацією "Бізнес Телеграфа", неофіційні розцінки за таке дружнє ставлення митниці до тіньової схеми становлять від $60 з кожної тонни. І вже є випадки, коли ця плата досягла $100. Тому можна не сумніватися, що ця такса постійно зростатиме.

Ми звернулись до Державної митної служби з офіційним запитом щодо процедури перевірки вантажів з брухтом, який має явно сумнівне походження. У встановлені законом терміни відповідь не надійшла — схоже, митники вирішили просто відмовчатись.

"Невже митний інспектор по лівих документах щось відвантажить?"

Найбільшими експортерами брухту за останній рік були ТОВ "Миртен" (входить до "КВВ групп"), ПАТ "Керамет" та ТОВ "Альянсметпром" (входить у группу "Евро Финанс Лтд". Президент Української асоціації вторинних металів Володимир Бублей у коментарі "Бізнес Телеграфу" цілком передбачувано заперечив існування тіньової схеми вивезення брухту до Євросоюзу. Хоча й відзначив, що при перетині вантажів через кордон виникають "компромісні варіанти": "В Україні склалася дуже дивна ситуація. При експорті металобрухту до країн ЄС застосовується мито в розмірі 3 євро/т, а при експорті в інші країни – 180 євро/т. Для експорту з митом в розмірі, визначеним положеннями Асоціації України та ЄС, необхідно отримувати сертифікат EUR.1, який також надається митними підрозділами. Виникає колізія, коли українські митники, що повинні захищати інтереси держави, фактично забороняють експорт, перешкоджаючи європейському вектору розвитку України. При цьому можливі "компромісні" варіанти, які також далекі від європейських цінностей".

Крім галузевої асоціації, Володимир Бублей очолює компанію "Керамет", яка активно експортує брухт в ЄС. Серед виробників брухту, з якими співпрацює "Керамет" — Краматорський ферославний завод. Він перебуває на лінії фронту під постійними обстрілами, і за даними "Бізнес Телеграфу", давно не працює. Цю інформацію нам підтвердив і виконавчий директор Української асоціації виробників феросплавів Сергій Кудрявцев: "Краматорський феросплавний завод вже два роки як не працює і не виробляє продукцію. Підприємство має російського власника (російський громадянин Євген Іванов — "БТ"), тому ми виводимо його зі складу нашої асоціації. Нам не відомо, чи демонтує власник обладнання на підприємстві – зв’язок з керівництвом заводу втрачено."

Можливо, власник-росіянин вирішив розпиляти феросплавний завод у Краматорську на брухт. "Інформація щодо звинувачень компанії "Керамет" у подачі недостовірних даних на закупівлю брухту у Краматорського ФЗ для подальшого експорту не відповідає дійсності" — відповів нам Володимир Бублей.

Президент іншого галузевого об’єднання, Української асоціації вторинних металів та ресурсів, Андрій Андрейчиков також відмовився визнати навіть сам факт існування тіньової схеми вивезення брухту з України. "Розмови про існування порушень при експорті металобрухту до країн ЄС – це вигадані історії, завдання яких здійснювати тиск на митників та завадити експорту металобрухту до країн ЄС. Невже хтось вважає, що митний інспектор по "лівих" документах щось відвантажить?".

Загроза дефіциту

Тим часом, експорт брухту в Україні зростає за геометричною прогресією. Якщо у 4 кварталі 2022 року з країни вивезли сумарно біля 20 тис. тонн брухту (жовтень – 2,5 тис. т, листопад – 5,7 тис. т, грудень – 11,6 тис. т), то лише у лютому 2023 року в ЄС вивезено вже близько 15 тис. тонн — це абсолютний рекорд. Порівняно з січнем обсяги зросли удвічі. Оформлюються ці потоки переважно через митниці у Рівному, Львові та Луцьку. Тобто, за ці експортні обсяги держава не отримала до бюджету експортне мито на загальну суму приблизно 350 млн. грн.

Президент "Укрметалургпрому" Олександр Каленков прогнозує, що металургійним заводам знову загрожуватиме зупинка через нестачу сировини. "Ситуація з забезпеченням брухтом металургійної галузі близька до катастрофічної. Збір зараз на мінімумі у зв’язку з війною, бо найбільше брухту заготовлялося в східних промислово розвинених регіонах. Зараз вже існує побоювання, що в другому кварталі цього року ми стикнемося із дефіцитом брухту навіть за умови нульового експорту. Заготівельний бізнес в Україні більше ніж наполовину тіньовий, брухт скуповують по "липових" договорах, а вивозять з України часто за сертифікатами, які надаються на підставі недостовірних документів".

"Бізнес Телеграф" все ще чекає офіційних пояснень Державної митної служби як щодо конкретних фактів сумнівної видачі сертифікатів походження брухту, так і загалом щодо процедури перевірки достовірності даних, на підставі яких ці сертифікати видаються. Кадрові перестановки у керівництві Митниці, зокрема й резонансна відставка осіб, які прикривали сірі схеми, вочевидь, пояснює те, що відповіді досі немає. Якраз триває ревізія.