Хочуть карати як терористів та ґвалтівників: адвокат проаналізував скандальний законопроект про фейки

За лічені дні після публікації на сайті Верховної Ради, законопроєкт №9223 встиг набути слави скандального. Річ у тім, що його автори – нардепи від партії "Слуга народу" – запропонували карати штрафами, виправними роботами або ж позбавленням волі до 7 років з конфіскацією майна громадян, які використовують фейкові акаунти або ботів для розповсюдження неправдивої інформації в соцмережах для "підвищення градуса соціальної напруги" або впливу на прийняття рішень та вчинення дій держпосадовцями.

За словами адвоката АО "Лещенко, Дорошенко і партнери" Уляни Красовської, за тяжкістю покарання дії, передбачені положеннями даного законопроєкту, стоять на рівні із такими злочинами як контрабанда, торгівля людьми, зґвалтування, терористичний акт, розголошення державної таємниці, виробництво та збут зброї масового знищення та ін.

При цьому, проєкт закону має суттєві недопрацювання навіть у суто юридичній площині. Зокрема:

• не дає чітких відповідей на ряд важливих питань, які впливають на кваліфікацію діяння як кримінально караного;
• не конкретизує механізм та не визнає суб’єкт, який буде уповноважений визначати інформацію як неправдиву;
• не відповідає на запитання, чи буде витримано, в тому числі слідчими СБУ, розмежування між визнанням інформації неправдивою та гарантованим Конституцією правом особи на свободу думки, вільне вираження своїх поглядів і переконань, шляхом вільного збирання, зберігання, використання і поширення інформації на свій вибір;
• не визначає кількості облікових записів (наприклад — особистого і робочого), використання яких одним користувачем може зумовити настання кримінальної відповідальності;
• не відповідає на запитання, що саме слід розцінювати, як втручання в діяльність фізичних і юридичних осіб, і чи може громадська активність розцінюватися як втручання в цю діяльність;
• не надає визначення поняттю "соціальна напруга", підвищення рівня якої є обов’язковою складовою для кваліфікації діяння за ст. 114-3 КК України;
• не відповідає на запитання, чи буде розцінено як злочин використання кількох акаунтів для систематичного направлення індивідуальних чи колективних письмових звернень до органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб щодо ненадання житла особам, які постраждали від дій країни-агресора, громадянам, які потребують соціального захисту, оскільки такі дії сприяють підвищенню рівня соціальної напруги.
• не пояснює, чи буде вважатися кримінально караним використання членами ГО облікових записів інших учасників цих організацій за їх згоди для втручання в діяльність фізичних і юридичних осіб, з метою висвітлення проблем організації щодо завданої їй шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Правозахисниця зазначає, що таке недосконале формулювання статті закону про кримінальну відповідальність є досить "цікавим" і може свідчити в цілому про занепад розвитку громадянського суспільства, яке було рушієм двох останніх революцій в Україні.

"Рівень соціальної напруги визначається станом незадоволення громадян рівнем забезпечення їхніх потреб та інтересів, що формується у ході їх взаємодії із наслідками рішень влади та зіставлення очікувань із реальністю. Проєкт закону не визначає нижній поріг рівня соціальної напруги, сприяння підвищенню якого може розцінюватися як незаконні дії. Постає питання, а чи можуть розцінюватися ці нововведення як інструменти стримування громадян у своїй поведінці щодо незадоволення соціально-економічними та соціально-політичними процесами в країні? Зберігаючи оптимізм та з урахуванням, що Україна є правовою державою, хочеться додати, що не все так однозначно з даним законопроєктом", — підсумувала адвокат Уляна Красовська.

Більше подробиць читайте у матеріалі "Телеграфа": Хочуть "як на росії"? Чому нардепам раптом закортіло карати за критику влади у соцмережах.