Піарник, який продавав посади в "Укроборонпромі", отримав підозру. Хто такий Ігор Мізрах і у чому його звинувачують

Читать на русском
Автор
Новина оновлена 19 травня 2023, 10:26

За підозрюваним в афері тягнеться 19-річний шлейф скандалів та афер, але посидіти йому поки що не довелося

У четвер, 18 травня, 51-річний уродженець Вінниці Ігор Мізрах, який представляється піарником, політтехнологом, музичним продюсером, журналістом та адвокатом, отримав підозру від Нацполіції у рейдерстві.

Як вдалося з’ясувати "Телеграфу", те, що сталося, сталося в рамках розслідування кримінального провадження №12022170590000196 від 30.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого одразу кількома статтями КК України. У тому числі шахрайство, підробка документів і перевищення влади.

Затримання Ігоря Мізраха

Злочинна організація, на чолі якої стояв Ігор Мізрах, кажуть джерела "Телеграфа", взяли 530 тис. доларів, на які мали купити акції ТОВ "Хорольський завод дитячих продуктів харчування". Насправді вони просто підробили документи про купівлю, а також внесли зміни до державних реєстрів, здійснивши рейдерське захоплення заводу дитячого харчування.

Хорольський завод дитячого харчування

Якщо правоохоронцям вдасться довести свої підозри, Ігор Мізрах додасть до списку своїх сумнівних регалій та ще й репутацію рейдера. Втім, це не надто зіпсує його імідж.

Педагог, юрист, співак та журналіст – що про себе говорить сам Мізрах

Ігор Мізрах народився у Вінниці 1971 року у сім’ї педагогів, тому вибір їм після 8 класів школи Вінницького педагогічного училища, а потім Вінницького педагогічного інституту не повинен дивувати.

З 1991 року Мізрах працював у Будинку дітей та юнацтва у Вінниці, писав музику та воліє особисто себе асоціювати з музикантом. Він навіть наполягає на тому, що є автором пісні "Дітинство", яка стала хітом у виконанні Юрія Шатунова.

Однак на початку 2000-х сфера застосування його інтересів змінилася. 2004 року на фасаді колишнього швейного училища Вінниці з’явилася вивіска приватного вишу – "Вінницький інститут конструювання одягу та підприємництва", створеного Ігорем та його батьком Аркадієм Мізрахом. ВНЗ існує досі, проте тепер перебуває під егідою "Міжрегіональної академії управління персоналу".

2006 року Мізрах-молодший пішов у політику — став помічником нардепа від Партії регіонів Артема Синиці. Щоправда, V скликання Верховної Ради виявилося недовгим через розпуск. У політику — як помічники спочатку позапартійного Олександра Урбанського, а потім члена фракції "Воля" Юрія Дерев’янка — Ігор повернувся лише 2014 року до Ради вже VIII скликання.

Після цього Мізрах розширив свою діяльність, ставши юристом та називаючи себе піарником, політтехнологом, музичним продюсером та журналістом, шеф-редактором журналів "Рейтинг", "Persona.ТОР", власником медіа-холдингу "Медіа Холдинг Політика".

Втім, журналістика в його розумінні виглядає більш ніж дивно, тому ЗМІ не раз писали про те, що Мізрах спеціалізується на розміщенні так званої "джинси" — дозволяє розміщувати "новини" на своїх сайтах за фінансову винагороду.

Шахрай та аферист? Що говорять про Мізраха правоохоронці

Ще в молодості Ігор Мізрах "засвітився" у відвертому криміналі. Так, за даними ЗМІ, 2004-го він за плату отримав для ТОВ "Вінницяміськбуд" "дозвіл" на земельні ділянки під будівництво. Але біда — цей "документ" був роздрукований на кольоровому принтері, що є кримінальним злочином, що називається шахрайством.

Тоді суд не вважав це злочином.

Історія повторилася у 2014-му році, коли було закрито кримінальне провадження №№12013010060000158. У рамках останнього йшлося про шахрайство на 130 тисяч доларів та 10 тисяч євро. За версією слідства, ставши у 2007 році співзасновником у ТОВ "ФК Подолянка" Ігор Мізрах виманив цю суму у своїх партнерів Григорія Фурмана та Ірека Гафауліна.

Але саму справу закрили "через відсутність" складу злочину. Як сказано у судових документах – підозрюваний віддав незначну частину коштів, побоюючись кримінального переслідування.

До речі, у цій же фірмі директором вважається Ігор Славінський, який, за даними ЗМІ, був спільником Мізраха у справі № 127/13 249/13-к, коли під приводом продажу торгового павільйону на території ТРЦ "Поділля", на півмільйона гривень були " кинуті" троє бізнесменів. Мізрах пообіцяв повернути їм гроші, підсумок – п’ять років умовно Ігореві Славинському з випробувальним терміном у три роки. Грошей потерпілі не побачили.

Апофеозом "кар’єри" Ігоря Мізраха стало 30 серпня 2019 року, коли тодішній головний військовий прокурор України Анатолій Матіос повідомив про затримання групи аферистів, які, нібито будучи співробітниками Офісу президента, отримали 250 тисяч доларів першого "траншу", за що і були затримані.

Головним у групі з чотирьох осіб був Ігор Мізрах, затриманий того ж дня окремо від інших.

Квартет шахраїв, використовуючи підставного співробітника ОПУ України в особі колишнього працівника прокуратури Сергія Ждана, намагався "розвести" колишнього співробітника ДП "Укрспецекспорт" на 570 тис. доларів за призначення до керівництва "Укроборонпрому".

Усіх четверо аферистів заарештували із заставою в 15 і 18 млн гривень, але вже в листопаді вийшли на волю, і відтоді жодних рухів у справі про великий хабар за посаду в "Укроборонпромі" немає.

Таким чином, підозра від Нацполіції у рейдерстві для Ігоря Мізраха стала лише черговою підозрою у злочині, але жодна з них так і не закінчилася для нього терміном.

Нагадаємо, раніше на хабарі в 3 млн доларів було затримано голову Верховного суду України Всеволода Князєва, чий арешт уже породив низку версій події – від офіційної, до версії помсти.