Хабар у 3 млн доларів голові Верховного суду: до чого тут депутат держдуми та два українські мільярдери

Затримання співробітниками НАБУ та САП на хабарі у 3 млн доларів голови Верховного суду України Всеволода Князєва викликало серйозний резонанс. Мусується версія, що історія може бути пов’язана з нещодавнім рішенням Верховного суду щодо власності на Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат.

19 квітня Верховний суд відхилив позов чотирьох офшорок до компанії Ferrexpo AG, яку пов’язують із біглим бізнесменом Костянтином Жеваго, і якій на 100% належить Полтавський ГЗК. Причому саме судове протистояння триває близько 18 років, а почалося аж 21 рік тому.

Але крім самого Жеваго, в історії фігурують також інший український мільярдер — Ігор Коломойський, і бізнесмен з росії і віце-спікер держдуми Олександр Бабаков.

Все почалося з 27 мільйонів доларів

Історія, за версією ЗМІ, що призвела до затримання голови Верховного суду, почалася ще 2002 року з рядової здавалося б угоди – чотири компанії, зареєстровані в офшорних зонах, продали іншим фірмам 26 млн 490 тисяч 518 акцій (40,19%) Полтавського ГЗК. Загальна сума угоди тоді склала 27 млн доларів США.

Здавалося б, сторони залишилися задоволені одна одною, але вже 2005-го року продавці несподівано подали позов про відміну угоди, аргументуючи це тим, що під час її укладання було допущено порушення законодавства. На той момент власником пакету акцій 40,19% вважалася компанія Ferrexpo AG Жеваго.

Хоча вже Господарський суд Полтавської області у 2009 році відхилив претензії продавців, той раунд судового протистояння завершився їхньою поразкою лише у 2015-му році.

Нову спробу продавці зробили 2020-го, знову вимагаючи скасувати угоду та повернути їм акції, і цього разу увага Феміди до них виявилася значно більшою.

Хоча 27 травня 2021 року Господарський суд Києва повністю відхилив позови всіх чотирьох компаній-продавців, Північний апеляційний господарський суд 12 вересня вимогу продавців задовольнив частково.

Так, суд ухвалив повернути продавцям 40,19% акцій підприємства, тим самим залишивши у Ferrexpo AG 59,81% акцій Полтавського ГЗК.

Але це рішення не влаштувало вже Ferrexpo AG і питання перенеслося до Верховного суду України, який 19 квітня поставив крапку, скасувавши рішення Північного апеляційного суду та повернувши всі акції Ferrexpo.

Суддю посадять за опір російському віце-прем’єру та Ігорю Коломойському?

Але невдовзі з’ясувалося, що в бій за Полтавський ГЗК вступили одразу кілька дуже впливових сил, одна з яких – російський бізнесмен та віце-прем’єр держдуми Олександр Бабаков.

Як пише екс-нардеп Микола Княжицький на своїй сторінці у Facebook, ГЗК намагалася захопити шляхом рейдерства так звана "Лужніковська група", представлена великим бізнесом та криміналітетом. В Україні група присутня якраз з початку 2000-х років і встигла відзначитися тут не лише бізнесом, а й кривавими "розбірками" у стилі 1990-х. Проте, групі досі належить низка українських обленерго, що, щоправда, самі вони постійно заперечують.

Як наголошує Княжицький, відображаючи бізнес-атаку окупантів, Князєв "вчинив як патріот і професійний юрист", адже позов був незаконним, та й терміни позовної давності минули.

"Які висновки з написаного? Брати хабар за очевидно законне відкрите рішення абсурдно. Якщо Князєв не брав хабар, то це або результат впливу російських олігархів на НАБУ, або тиск на НАБУ з кабінетів влади для знищення незалежності Верховного суду", — резюмує Микола Княжицький.

Вплив "лужниківських" в Україні виявився підірваним через конфлікт із дніпропетровською групою "Приват" Ігоря Коломойського у 2006-му році, коли не обійшлося без стрілянини. За іронією долі, згідно з іншою версією, озвученою журналістом-розслідувачем Володимиром Бойком, за позовом офшорних компаній до Ferrexpo AG стоїть саме Ігор Коломойський.

Журналісти вийшли на "слід" дніпровського бізнесмена у 2022 році, коли з’ясували, що директором усіх чотирьох офшорних компаній-продавців (Trimcroft Services Limited, Emsworth Assets Limited, Gilson Investments Limited та Calefort Developments Limited) є Софія Ісідору-Сіачинян, керуюча також низко. фірм що належать Ігорю Коломойскому.

Писав про зв’язок Коломойського із цими фірмами колишній заступник міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін.

Зараз, за даними аналітичної системи YouControl, фірмою Trimcroft Services Limited, чий позов був основним, з лютого 2022 року керує Віталій Гладченко, але з вересня 2016 року її директором дійсно була Софія Ісідору-Сіачинян.

Судова ОЗУ – версія НАБУ

У вівторок, 16 травня, представники НАБУ та САП провели брифінг, на якому підтвердили, що затримання пов’язане з рішенням Верховного суду на користь групи "Фінанси та кредит" Костянтина Жеваго.

Але загалом йдеться про існування якоїсь злочинної організації серед суддів Верховного суду України, з яких двоє, зокрема Князєва, вже затримано, а в розслідуванні було використано секретного агента НАБУ під прикриттям.

Також у справі фігурує анонімна адвокатська контора, яка виступала посередником у цій угоді і саме вона отримувала та розподіляла гроші. Втім, той же Володимир Бойко пише, що гроші нібито передавалися через адвокатське об’єднання "Ілляшев та партнери" — міжнародну компанію, яка має відділення в Україні та естонському Таллінні.

Водночас на сайті самої компанії немає жодних відомостей чи коментарів щодо справи Всеволода Князєва.

Також Верховний суд України на своєму позачерговому пленумі 138 голосами "за" із 142 присутніх висловив недовіру Всеволоду Князєву.

Сам Костянтин Жеваго, в інтересах яких нібито діяли судді Верховного суду і Всеволод Князєв, давно проживає за межами України і навіть затримувався французькою поліцією наприкінці 2022 року, щоправда, екстрадиція так і не відбулася.

Загалом те, що відбувається навколо, все більше нагадує якесь "полювання" за колишніми великими бізнесменами, які раніше не торкалися. Наприклад, у вівторок, 16 травня, СБУ повідомила про підозру підсанкційного олігарха Павла Фукса. Його підозрюють у масштабних фінансових махінаціях зі стратегічними підприємствами нашої країни та систематичному ухилянні від податків.