"Особливий" кримінальний авторитет? ПЦУ привітала скандального бізнесмена "Наріка" з днем народження

Скандальний український бізнесмен Олександр Петровський на прізвисько "Нарік", представники якого рік тому побили журналістів у Дніпрі, у день свого народження удостоївся особистого привітання від Дніпровської єпархії Православної Церкви України.

Він був опублікований на сторінці єпархії у Facebook.

"Олександр Володимирович Петровський – це людина доброї душі та милостивого серця, вірний син святого міста Дніпра та України, який усім серцем любить своє рідне місто, вболіває за долю нашої Батьківщини та Помісної Церкви. Завдяки Олександру Володимировичу та його друзям у нашій єпархії з’являються нові храми та монастирі, проводяться різноманітні духовно-патріотичні заходи", — йдеться у повідомленні.

Також у ньому було перераховано заслуги, за які "Нарік" удостоївся привітання. Серед них — підтримка української армії, постраждалих від війни та переселенців.

Меценат чи кримінальна фігура?

Репутація та біографія Олександра Петровського рясніє білими плямами, які, за даними ЗМІ, пояснюються просто – його офіційний життєпис фактично починається на початку 2000-х років з організації ним благодійного фонду "Солідарність" у Дніпрі. Чим бізнесмен займався у 90-х і як, власне, став успішним підприємцем – невідомо.

Втім, вже 2004-го року сайт "Україна кримінальна" стверджував, що Олександр Петровський насправді Олександр Налекрешвілі, уродженець Грузії 1972 року народження. Після переїзду до Дніпра матері майбутній бізнесмен чи авторитет і змінив прізвище, взявши його у вітчима.

За версією журналістів, приблизно на цей час почалася кримінальна кар’єра Петровського-Налекрешвілі, який отримав прізвисько "Нарік". Незабаром у його бригаді діяли десятки бійців, які займалися рекетом, шахрайством, обманом громадян під час гри в наперстки та іншими традиційними для бандитів того періоду справами. Тоді ж він нібито отримав зв’язки з російським бізнесменом і майбутнім політиком Умаром Джебраїловим, який нібито мав відношення до чеченських ОЗУ.

У 1993 році проти Наріка було порушено кримінальну справу за фактом рекету та шахрайства при отриманні кредиту в одному з банків міста фірмою, чий директор був заляканий ОЗУ авторитету. Щоправда, ця справа закінчилася нічим.

Кар’єра Олександра Петровського, що яскраво почалася, ледь не закінчилася в середині 90-х з виходом з в’язниці легенди бандитського Дніпропетровська Олександра Мільченка, він же Матрос. Один із "піонерів" рекету в СРСР, Матрос провів за ґратами майже 10 років. Після його звільнення в 1995-му році по Дніпру прокотилася хвиля вбивств місцевих авторитетів, і, як стверджує "Україна кримінальна", під час цього відстрілу робили замах і на Олександра Петровського, проте кулі прийняв на себе охоронець.

Зі смертю Матроса 1997-го року Петровський навіть нібито посів його місце поряд із екс-прем’єром України Павлом Лазаренком, щоправда, коли за останнього взялися правоохоронці, до Петровського питань не було. Лише у листопаді 2000-го за нього знову взялися; при цьому сам він у рідному місті був відсутній.

Останній раз проблеми з правоохоронцями у Олександра Петровського виникали у 2004-му році за побиття співробітника "Беркута", відтоді офіційно він вважається бізнесменом і меценатом, одним із тих, хто якимось чином, але дуже допоміг отриманню православною церквою України томосу у 2019 році. м року.

Незадовго до початку російської агресії охорона Олександра Петровського напала на журналістів, які знімали гостей бізнесмена Ігоря Коломойського на дні народження, одним з яких і був Нарік.

З початком російської агресії Олександр Петровський покинув Україну і перебуває за її межами – у Словаччині, і може співпрацювати з окупантами, продаючи зерно з агропідприємств, що належать йому, з окупованих територій, писали ЗМІ.

Раніше "Телеграф" писав про те, що колишній кримінальний авторитет "Вова Морда" захищає Бахмут разом із українськими шоуменами, співаками та акторами.