Для хвороб серця вік вже не має значення: в інституті Амосова пояснили, чому всі українці опинилися в зоні ризику

Захворювання судинно-серцевої системи щороку стають причиною смерті понад 400 тисяч українців. У всьому світі 80% смертей відбуваються саме через такі хвороби.

Таку сумну статистику у Всесвітній день серця навів "Телеграфу" заступник міністра охорони здоров'я Ігор Кузін і наголосив, що всім нам вже зараз варто звернутись до сімейного лікаря, і далі хоча б раз на рік проходити первинне обстеження серцево-судинної системи, яке оплачує держава.

"Війна — це постійний стрес, коли лунає тривога, ми знаємо — вночі до нас когось привезуть, це і молоді люди в тому числі", — каже кардіохірург, головний лікар Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. Амосова Сергій Сіромаха.

Щоб привернути увагу українців до проблеми, в тому числі — тих, кому "ніколи", 29-30 вересня міські Центри контролю та профілактики хвороб МОЗу розгортають по Україні наметові містечка, де можна пройти первинний скринінг серцевих захворювань, отримати поради психолога та сімейного лікаря.

У маленькі містечка та селища виїжджатимуть автобуси для вакцинації проти коронавірусу та кору, тож можна буде за бажанням ще й щепитися. Про місце і час детальніше можна дізнатись у місцевих відділеннях ЦПХ чи на їх сторінках у соцмережах, розповів "Телеграфу" головний санітарний лікар України Ігор Кузін.

Обстеження підкажуть, чи є відхилення від норми і навіть чи існує ризик виникнення захворювань серця. Тим більше що через бойові дії та пов'язані з ними стреси, сьогодні всі українці, незалежно від віку, перебувають у зоні ризику, каже Сергій Сіромаха. В країні вкотре помолодшали інфаркти, в тому числі — ті, які потребують хірургічного втручання.

Перша хвиля "помолодшання" хвороби піднялася 2014 року, коли українці пережили багато потрясінь.

"Для інфаркту 40-45 років, я вважаю, дуже молодий вік, а до нас раз на місяць почали надходити пацієнти 40 і навіть 30 років, — каже кардіохірург. — Другою ударною хвилею став ковід. Тоді ми побачили молодих людей, особливо — жінок, у яких розривається коронарна артерія на тлі ковіду або постковідних змін. Це було нетипово, і у нас пройшла ціла серія таких пацієнтів"

Після повномасштабного вторгнення рф інститут ім. Амосова розгорнув на Центральному залізничному вокзалі Києва лікарський пункт, де обстежували щодо проблем серця людей з евакуаційних потягів. Зараз в інституті постійно лікують пацієнтів нетипової для інфаркту вікової категорії — 30-40 років. Кількість пацієнтів молодого віку зросла після повномасштабного вторгнення на 15-20%.

"Я б хотів звернути увагу на окрему категорію — це військові після баротравм, — підкреслив Сергій Сіромаха. — В певних ситуаціях може бути струс мозку, а коли куля влучає в бронік, вона передає свою кінетичну енергію в серце, і воно струшується. Це дуже часто проходить непоміченим, на це не звертають увагу. А потім людина звертається до нас — не може на третій поверх піднятись, задишка. Дивимось — там розвинувся міокардит".

Перші ознаки, що військовий отримав закриту травму серця — слабкість, задишка, зміна тиску, серцевого ритму. Звісно, що виїхати з "нуля" в інститут ім. Амосова на безкоштовне обстеження нереально. Але при можливості військовим, які отримали баротравму, варто звернутись до кардіолога, пройти обстеження.

Сергій Сіромаха додав: бажано, щоб після виписки з лікарні такі військові проходили додаткове обстеження, а не вирушали одразу на передову.

Наразі інститут ім. Амосова веде перемовини із НСЗУ щодо укладення договору і фінансування операцій на серці від Національної служби здоров'я України, однак поки є складнощі у визначенні вартості операції.

"За всіма їхніми (НСЗУ) коефіцієнтами і розрахунками вартість операції становить 60 тис. грн, хоча насправді це 100-120 тисяч", — каже кардіохірург. Однак рух у напрямі співпраці вже є. Поки тут використовують різні форми пошуку фінансів для оперування. 100% безкоштовно рятують людей у випадках невідкладних операцій, військових, дітей, вагітних жінок і тих ВПО, хто перебуває у складному матеріальному становищі.

"Дуже часто прийти до нас людям заважає не відсутність коштів, а страх операції, — каже головний лікар Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. Амосова. — Потрібно приходити, розмовляти, шукати фінансування — нам з регіонів передають клапани, якщо вони там не використовуються, є благодійники, фонди, що допомагають тощо".

А тим часом нагадаємо, що 80% хвороб серця можна попередити профілактикою — правильним харчуванням, фізичним навантаженням (не менше 50 хвилин на день), відмовою від паління і алкоголю.