Ветерани, а не "атошники з ПТСР": як ЗМІ можуть посилити співпереживання й уникнути негативних натяків у чутливій темі

Читать на русском
Автор
4764
Ветеранам може бути складно розповідати про свій військовий досвід
Ветеранам може бути складно розповідати про свій військовий досвід. Фото pexels.com

Висвітлення аспектів життя колишніх військових потребує максимальної делікатності

Тривалий час в уяві суспільства статус ветерана масово асоціювався з діагнозом "посттравматичний стресовий розлад" (ПТСР). Щойно захисник покидав окоп і повертався до мирного життя, острах і осуд з боку цивільних таврував людину уявною стигмою.

Варто лише згадати скандал 2017 року з начальником клініки психіатрії Головного військово-медичного госпіталю Міноборони Олегом Друзем, який заявив, що люди, які повертаються з війни, можуть стати загрозою як для власних сімей, так і для всього суспільства, тому 98% із них потребують кваліфікованої підтримки. У відповідь обурені ветерани АТО запустили флешмоб "Я — один з 93%".

За 10 років війни ветерани та ветеранки поступово руйнують це тавро власним прикладом. Адже реальна ситуація цілком протилежна побутуючій думці. Однак суспільна думка формується з часом, а провідником об`єктивного сприйняття цього явища суспільством є медіа.

Спеціально для "Телеграф" Український ветеранський фонд Міністерства у справах ветеранів поділився порадами для професійних та громадянських журналістів, як коректно, з повагою та емпатією (співпереживанням) висвітлювати тему ПТСР у ветеранів.

Нині термін ПТСР використовують масово і стосовно більшості. Це перша помилка, адже лише певний відсоток тих, хто повертається з фронту, мають і будуть мати ПТСР. Більше того, ПТСР лікується і навіть може минути сам по собі. Також хибно казати про те, що ПТСР буде у всіх. У всіх ветеранів його теж не буде.

"ПТСР – це діагноз, який встановлюється психіатрично. Він є в довіднику Міжнародної класифікації хвороб. Там всі симптоми перелічені. З цим все чітко. Не потрібно всім вішати цю стигму" — каже Олександр Чаморсов, ветеран, головний психолог "гарячої" лінії кризової підтримки Українського ветеранського фонду — 0 800 33 20 29.

Наразі нема офіційної статистики щодо рівня ПТСР у військових. Цей стан можливо діагностувати через 3-6 місяців чи й пізніше, але після того, як комбатанти повернуться в мирне життя. Фахово коментувати тему можуть лише люди, які працюють з ветеранами у сфері психічного здоров’я. Також варто уникати візуалу, де ветеран хапається за голову, б’є посуд тощо. Адже ПТСР — це не лише агресія.

Формулювання заголовка новини про ветеранів з ПТСР потребує особливої обережності й відповідальності, адже ця тема чутлива і може містити потенційно образливу інформацію. Ось деякі приклади того, як не варто формулювати заголовки:

  • Спрощення та узагальнення: Уникайте узагальнень у заголовках, адже вони можуть сприяти стигматизації ветеранів з ПТСР. Наприклад, уникайте заголовків типу "Всі ветерани з ПТСР страждають від…" або "ПТСР — найбільша проблема серед ветеранів".
  • Сенсаційність і паніка: Уникайте використання заголовків, які мають сенсаційний характер і можуть викликати паніку серед читачів. Наприклад, не використовуйте заголовки, які містять слова "ПТСР ветерана загрожує…" або "Ветерани з ПТСР частіше агресують".
  • Використання негативних прикладів: Не використовуйте конкретні приклади ветеранів з ПТСР для ілюстрації загального стану. Це може викликати негативне ставлення до інших ветеранів. Наприклад, "особи с ПТСР = розбишаки".
  • Жарти та іронія: Уникайте формулювань заголовків, які можуть викликати жарти або іронію про ПТСР. Ця тема вимагає серйозного ставлення. Лише самі ветерани можуть іронізувати над собою в межах цієї теми, маючи такий досвід.
  • Зосередження на слабкостях: Не акцентуйте на негативних аспектах ПТСР та його впливу на ветеранів. Натомість спрямовуйте увагу на допомогу, підтримку та можливості для реабілітації ветеранів. Давайте в сюжетах і статтях посилання на контакти, наприклад, "гарячих" ліній психологічної допомоги для ветеранів.
  • Стигматизація і ярлики: Уникайте використання ярликів, які можуть таврувати ветеранів з ПТСР, таких як "психічно хворий", "психопат" або "з розладами психіки".

Заголовки матеріалів з теми повинні бути об'єктивними, нейтральними та відображати гідний підхід до теми ПТСР серед ветеранів. Вони мають стимулювати розуміння, емпатію та підтримку, а не посилювати стереотипи або викликати негативні емоції.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" публікував інтерв'ю з віце-президентом Асоціації політичних психологів України, кандидата психологічних наук Світланою Чуніхіною. В ньому експерт розповіла, чому мужні й незламні у жахіттях війни бійці вкорочують собі віку, повернувшись до цивільного життя, і як запобігти трагедії, якщо близька людина перебуває на межі відчаю.

Більше про це читайте в публікації: "Зона ризику: чому ветерани чинять самогубства і як допомогти українцям оговтатися від потрясінь війни".