Хвиля підліткових самогубств в Україні: психологи відповіли в чому причина і на що звернути увагу батькам

Читать на русском
Автор
3585
В Києві підлітки закінчують життя самогубством
В Києві підлітки закінчують життя самогубством. Фото Freepik/Колаж Телеграфу

Психологині Олена Рихальська та Маріанна Новаковська закли́кали провести розмови з підлітками

За останні два тижні в Києві покінчили життя самогубством шестеро підлітків. Наразі важко сказати, чи існує зв’язок між цими випадками, але в мережі з’являються чутки про можливе відродження гри "Синій кит".

"Телеграф" звернувся до провідних психологів аби зрозуміти, що насправді могло підштовхнути підлітків до таких вчинків. І як батькам зрозуміти, що треба бити на сполох.

Чи схильна дитина до самогубства

Як пояснила психологиня Маріанна Новаковська, абсолютна більшість підлітків думали про самогубство — понад 80%. Вони міряють на себе таку поведінку, однак це геть не означає що вони це зроблять. Тому дорослим важливо пам’ятати що це найважчий вік. І що важчими є обставини життя підлітка, то важчою буде ця поведінка.

Фото дитячий психолог Маріанна Новаковська
Дитячий психолог Маріанна Новаковська

— На що важливо звертати увагу батькам або дорослим, які перебувають поруч із підлітком? По-перше, очевидно, коли дитина говорить про це, цікавиться цією темою та гуглить. Наступне, це коли дитина дуже усамітнюється і перестає дбати про себе. Тобто перестає митися і приділяти увагу своєму зовнішньому вигляду.

Важливо не плутати з тим, коли підлітки перетворюють свою кімнату на безлад. Це геть інша ситуація. Бо підліток, який думає про самогубство, цілковито на себе забиває. Йому важко зробити рутинні дії як почистити зуби, навіть важко встати з ліжка, – каже Маріанна Новаковська.

Експертка вказує також на аутоагресивну поведінку, коли підліток себе травмує і цікавиться способами завдавання собі шкоди. Ще одна ознака, що дитина цілеспрямовано починає думати про самогубство — коли підліток починає прощатися і пише повідомлення на кшталт "прощавайте всі, знайте, я вас любив". Такі тези можуть залишати й на своїй сторінці в соцмережах або писати в спільні чати тощо. Підлітки роздають улюблені речі, надсилають фотографії з характерними підписами, намагаються помиритися, приходять просити пробачення у тих, з ким були у конфлікті. Вони прощаються і так закривають якісь особисті потреби.

Імпульсивне самогубство

Експертка з психології Олена Рихальська зазначає: суїцид не завжди роблять діти, схильні до нього за психотипом. Це можуть бути підлітки, які зовсім не піддатливі ідеям самогубства, але вони накопичують у собі "чорне" сприйняття світу: все погано, мене ніхто не любить, я нікому не потрібен, цей світ не стане кращим, а буде тільки гірше.

Так, можна визначити два типи підлітків перед суїцидом, які сьогодні визначені відсотковим відношенням 50 на 50. Перший — коли вони продумують красивий сценарій смерті. Це люди, які готуються. Другий — вчиняють імпульсивний суїцид на емоціях.

Фото психолог та психотерапевт Олена Рихальська
Психотерапевт Олена Рихальська, має 25 років практики у сімейній терапії

— Це коли стало все настільки погано, що їм здається легше викинутися з вікна, аніж перебувати на цьому світі. Тут треба казати про психологію підлітка та юнацтва. Адже це найскладніший період життя людини. Відбувається повна трансформація. Підліток стає дорослою людиною. Це дуже складно, бо однією ногою він перебуває у світі дитинства, а іншою намагається вступити в дорослий світ. У цей момент формується модель поведінки та способи емоційного реагування, які підліток візьме у своє доросле життя. Давайте ще не забувати, що в країні війна. Дуже багато негативної інформації, яка не дає вірити у світле майбутнє, — каже Олена Рихальська.

За її словами, варто також звертати увагу на слабкий тип нервової системи. Наприклад, підліток може несподівано розплакатися. Він чутливий та імпульсивний. Також суїцидальні нахили властиві гіперактивним підліткам, які дуже активні у своїх проявах — скрізь і завжди. Здається як він не втомлюється і все встигає робити, але це на піку його психологічних і фізичних можливостей.

Що робити якщо ви помітили тривожні "дзвіночки"?

Психологиня Олена Рихальська каже: проблема в тому, що зазвичай ніхто не помічає цих ознак. Якщо раптом хтось помітив зі сторони, наприклад, викладач у школі, то потрібно просто почати розмовляти з підлітком.

— Причому не з позиції, чому у тебе поганий настрій, краще усміхнися, в інших зараз так багато проблем. А, наприклад: "Мені так потрібно комусь виговоритися". Це маневр, коли підліток перемикається на те, що він може вислухати й навіть може допомогти. У нього з'являється сенс перебування в цьому світі, — каже експертка.

Фото підліток
Часто справжній психологічний стан підлітка ніхто не помічає

Психологиня Маріанна Новаковська додає, що треба бути щирими з дітьми. У діалозі ставити запитання у відповідь. І питання не мають бути допитом чи нотацією. Треба щиро цікавитися своєю дитиною як співрозмовником навпроти. Дітям вкрай важливо відчувати, що вони є цікавими й потрібними. Байдужість — це дуже страшна штука.

— Якщо помітили зміни у поведінці, треба завжди акуратно цікавитися. Якщо дитина максимально закрита і навіть не відчиняє двері, то завжди можна підсунути записку або відправити якийсь мем зі словами "Я тебе люблю, як справи?" Треба також говорити з ними про те, що вихід є завжди, я завжди поруч, — каже Маріанна Новаковська.

Смертельні ігри

На думку Олени Рихальської, навряд чи в Україну повернулася вбивча гра "Синій кит".

— "Синій кит" — це продумана історія. Вона йде довгостроково, глобально, а завдання дають куратори. Хто за нею стоїть до кінця, ми так і не знаємо. Та мені здається, у Києві сьогодні інша ситуація. Поки у нас шестеро людей. Однак мене бентежить те, що це все в одному місті. Можливо, тут і є щось таке, але поки що ми про це нічого не знаємо. Цим мають займатись правоохоронні органи. Насамперед потрібно зрозуміти, чи перетиналися ці підлітки. Навіть якщо не знайомі, можливо вони навчалися у якійсь одній групі, — наголошує психологиня.

З усім тим, розмову з підлітками провести варто. Інтернет завжди був потенційно небезпечним середовищем, особливо зараз, коли росія активно веде інформаційну війну. Як зазначає Маріанна Новаковська, про ці нюанси треба говорити ще з дитинства.

— Навіть до того моменту, коли дитина приходить в групи типу "Синього кита", важливо пояснювати про критичне мислення. Про кібербезпеку й те, що важливо піддавати сумнівам усе, про що читаєш. Це величезна тема. Але розмову слід провести з того моменту, як дитина отримує гаджет і доступ до інтернету. Треба пояснювати: є інтернет, в ньому купа цікавого і неймовірного, але й небезпечного також.

Не можна відправляти особисті дані, наприклад адресу, у якісь групи та канали невідомого походження. Якщо ти не знаєш, хто це читає і не знаєш як це може бути використано. Важливо не залякати, а попередити дитину, — наголошує психологиня.

Та що як підліток все-таки вплутався у небезпечну гру?

Уявимо ситуацію: ви випадково зловили свою дитину на тому, що вона грає у щось подібне. Відомо, що гра передбачає шантаж і залякування: "Якщо ти не виконаєш завтра завдання або не вб’єш себе, то ми знаємо твою адресу і вб’ємо твоїх батьків".

— Треба показати, що щось зробити таки можна. Наприклад, піти в прокуратуру, видалити все, змінити всі електронні адреси. У мене була така ситуація з клієнтами — тоді це справді допомогло. Але дуже важливо, щоб мама і тато не істерили й не билися головою об стіну. При цьому не знецінювали ситуацію, а серйозно поставилися. Сказати: "Ну ти й влип, але зараз щось придумаємо. Закон і твоя сім’я завжди на твоєму боці".

Коли ти включаєш дитину в дії, то вона перемикається на позитивну роботу. Сварити не потрібно. Бо дитина почне замикатися, а якщо занадто жаліти й драматизувати, то дитина просто не повірить у це, — наголошує Олена Рихальська.

Найчастіша причина самогубства — конфлікти у родині

Фото насилля в родині
Саме погані родинні стосунки спричиняють найбільшу шкоду

За словами, Олени Рихальської, суїцид – це про самотність та про взаємини з близькими. Може здаватися, що у дитини хороша сім'я, але це може бути тільки красива картинка, а насправді там немає нічого такого й близько. Але є родини з постійним пияцтвом чи іншими асоціальними проявами. Коли підліток дивиться на своїх батьків і не поважає їх.

Такі ж погляди підтримує Маріанна Новаковська. Вона вважає, що найперша причина самогубства полягає у конфлікті з батьками. А далі вже взаємини з підлітками, булінг чи насилля. Та й тут все зводиться до родини, бо в першу чергу саме до рідних має прийти дитина за підтримкою.