Справа "Укрінбанку": Чи допоможе розв'язати багаторічний спір Науково-консультативна рада ВС та до чого тут справа "Златобанку"

У середу, 15 листопада, у Касаційний господарський суд ВС продовжив розглядати справу "Укрінбанку". За перебігом подій по цій справі дуже уважно стежать учасники банківського ринку, і НБУ і Офіс Президента. Вона стосується спроби піти у банкрутство фінансової компанії "Укрінком", яку 7 років тому створили колишні власники "Укрінбанку", оголосивши себе його правонаступниками.

І хоча Верховний суд вже двічі визнав, що в питанні банків немає такого поняття як "правонаступництво", а активами колишнього банку може розпоряджатися тільки Фонд гарантування вкладів, фінкомпанія досі перешкоджає ФГВФО отримати доступ до активів "Укрінбанку" та завершити його ліквідацію. Паралельно фінкомпанія "Укрінком" намагається піти у банкрутство. До чого є великі питання.

Не так давно "Телеграф" проаналізував матеріали справи про банкрутство, і, схоже, що воно має ознаки контрольованого. Адже, як свідчать матеріали справи, фінкомпанія, яка ось вже 7 років судиться з ФГВФО та претендує на державні 1,8 млрд грн та ліквідне майно "Укрінбанку", просить суд дозволити їй піти у банкрутство, бо не може виплатити борг у… 100 000 грн. Це борг перед колишнім підрядником по ремонту..

Очікувалося, що Верховний суд зможе оголосити рішення по справі вже 15 листопада, однак цього не сталося. Спеціальна палата Касаційного господарського суду вирішила відкласти засідання до 17 січня. Натомість, звернутися до Науково-консультативної ради ВС, щоб отримати роз'яснення на цю спірну тему.

А поки судді думають, "Телеграф" вирішив розібратися, як працює дорадчий орган ВС та знайшов кейс-близнюк справи "Укрінбанку", по якому Верховний суд вже ухвалив рішення на користь держави.

Як працює дорадчий орган ВС

Науково-консультативна рада — це дорадчий орган Верховного суду. Її склад формує Пленум Верховного суду, а її основна функція — готувати наукові юридичні висновки по складних юридичних питаннях, які потребують наукового забезпечення. Справа "Укрінбанку", як бачимо, є саме такою.

Науково-консультативна рада створюється з числа висококваліфікованих фахівців у сфері права, які погодилися брати участь в її роботі та мають науковий ступінь доктора і кандидата юридичних наук. Склад ради був сформований у 2018 році, він затверджується Пленумом Верховного Суду. Сьогодні до ради входять 133 науковці: 91 доктор юридичних наук та 32 кандидати юридичних наук. Секретарем ради є Олег Ткачук — доктор юридичних наук, доцент, суддя Великої Палати Верховного Суду.

Кому з науковців направити запит для надання експертного висновку зазвичай вирішують за погодженням між головою відповідного касаційного суду, в даному випадку Касаційного господарського суду, та вченим секретарем ради, як вже згадувалося вище, нині це Олег Ткачук.

Важлива деталь: висновки членів ради не є доказами у справах, вони мають для суду консультативний характер і не є для нього обов'язковими. Скоріше, це орієнтир для суддів Верховного суду, який вони можуть використовувати в процесі прийняття рішення. Отже, яким з них керуватися — також будуть вирішувати судді. Хто з членів науково-консультативної ради виявить бажання надати висновки у резонансній справ "Укрінбанку", побачимо вже незабаром.

Важливо, що у листопаді 2023 року Верховний суд ухвалив остаточне рішення по справі-близнюку "Укрінбанка", де став на бік держави та НБУ. Це була справа — "Златобанку".

Кейс-близнюк

Ситуація зі "Златобанком" до болі нагадує кейс "Укрінбанку". От тільки, схоже, що колишні власники "Златобанку" в даному випадку виступили послідовниками "Укрінкому".

НБУ відніс "Златобанк" до категорії неплатоспроможних 13 лютого 2015 року, у травні 2016 року вирішив його ліквідувати. Чотири роки потому акціонери банку в судовому порядку домоглися про скасування визнання банку неплатоспроможним, що заблокувало процедуру його ліквідації.

Ймовірно, надихнувшись кейсом колишніх акціонерів "Укрінбанку", у липні 2019 року колишні акціонери "Златобанку" перейменували банк на звичайне ПАТ "Злато", змінили місцеперебування юридичної особи. І після цього, як і "Укрінком", спробували розпочати процедуру банкрутства як звичайної компанії, а не банку, за процедурою Кодексу про банкрутство.

У листопаді 2021 року НБУ домігся у Верховному суді скасування порушення справи про банкрутство "Златобанк". Це дало можливість повернути банк у правове поле та продовжити його ліквідацію.

Колишні власники, в особі компанії "Авангард-Експо" спробували домогтися компенсації у півмільярда гривень від НБУ. Однак у січні 2023 року Господарський суд Києва відмовив компанії в задоволені позову. Правомірність цього рішення підтвердив спершу суд апеляційної інстанції, а буквально минулого тижня, 22 листопада 2023 року і Верховний суд.

Постанова КГС є остаточною та оскарженню не підлягає.

***

Вже 7 років держава не може завершити банкрутство "Укрінбанку" тільки тому, що його блокують колишні акціонери, називаючи себе "правонаступниками".

В 2023 році аргумент про "правонаступництво" фінкомпанії "Укрінком" остаточно зруйнувала Велика Палата Верховного суду. У рішенні від 19 липня Велика Палата ВС залишила в силі це своє попереднє рішення від 29019 року, яке "Укрінком" програв Первомайському МКК. Та визнала, що єдиною уповноваженою особою, яка має право приймати рішення від імені "Укрінбанку", є Фонд гарантування вкладів.

Касаційний господарський суд вже має схожий кейс у практиці і має шанс відновити справедливість для держави.І не дати колишнім власникам банку на чолі з Володимиром Клименком, які довели його до неплатоспроможності, пограбувати державу вдруге.