Чим Україна відрізняється від Європи через 7 років після Майдану: "Цінності ще виховувати і виховувати"

Автор
Чим Україна відрізняється від Європи через 7 років після Майдану: "Цінності ще виховувати і виховувати"

Українці сформували свою національну ідею і хочуть в Європу, але бути європейцем означає розділяти європейські цінності, а цього поки не спостерігається, зазначає учасник Євромайдану, експерт Віктор Бобиренко.

Українці оформили свою проєвропейську національну ідею, проте на ментальному рівні і народ, і керівництво держави поки сильно відрізняються від європейців.

Таку думку в День Героїв Небесної Сотні висловив "Телеграфу" експерт ГО "Бюро аналізу політики" Віктор Бобиренко, який був активним учасником Євромайдану.

"Національну ідею України я б сформулював як "Додому, в Європу". За що, в принципі, стояв Майдан, коли Янукович розвернувся в бік Росії. У переважної більшості наших громадян є бажання стати частиною Європи. Ось тільки європейські цінності нам в собі ще виховувати і виховувати", - підкреслює Бобиренко.

Ключовою ментальною відмінністю українців від жителів решти Європи він вважає різне ставлення до правосуддя та закону.

"У них закон - основа, вища система цінностей. У нас - закон, що дишло, інструмент для досягнення своїх цілей. Тому всі президенти, включаючи Зеленського, хочуть підпорядкувати суди, зробити їх "хребетними", - зазначає Бобиренко.

За його словами, щоб переламати ситуацію, потрібні реальні реформи - судова, СБУ, прокуратури, поліції.

"А поки цього немає, у нас так і будуть всякого роду вовки в ОАСК, тупицькі в КСУ і виконавча влада, яка намагається все суди зробити кишеньковими", - підсумував Бобиренко.

Як повідомлялося, восени 2013 року громадяни України вийшли на Майдан Незалежності в Києві, щоб відстояти свою позицію по курсу на євроінтеграцію. Мирні зібрання студентів та акції протесту через жорстокість силовиків переросли в масові мітинги з використанням палаючих шин і "коктейлів Молотова". Масові акції протесту з встановлення "наметових містечок" і протистоянням з силовиками також проходили на центральних площах інших міст України.

Найжорсткіші зіткнення припали на 18-20 лютого 2014 року. Тоді в центрі Києва силовиками була вбита сотня учасників Євромайдану, яких назвали Героями Небесної Сотні. На тлі трагічних подій тодішній президент Віктор Янукович втік з країни в Ростов-на-Дону.

Янукович нагадав про себе після рішення Ради по Евромайдану

Раніше на цьому тижні, 17 лютого, Верховна Рада прийняла постанову, яка визначає Революцію Гідності одним з ключових моментів становлення Української держави.