ПВК в Україні - приватні армії для олігархів або шанс впливати на події в світі? Інтерв'ю генерала
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Ексзаступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко розповів, як працюють приватні військові компанії у світі та чим може бути корисна ПВК Україні
Про російську ПВК (приватну військову компанію) Вагнера з недавніх пір знають навіть ті українці, які не відстежують переміщення російських найманців по світу. «Вагнерівци» засвітилися не тільки на Донбасі, але і в багатьох інших гарячих точках. А провальна операція з їх затримання, нібито спланована СБУ торік, але зірвана (цілком можливо не без участі вищих українських посадових осіб), потрапила під приціл розслідувального проєкту Bellingcat. Про те, чим, власне, займаються ПВК, в якому вигляді вони існують в Україні і як можуть переформатуватися «Телеграф» поговорив з генерал-лейтенантом, колишнім заступником начальника Генерального штабу ЗС України Ігорем Романенком.
- Як давно у світі офіційно існують ПВК?
- Приблизно з кінця 60-х минулого століття. У розвинених державах імпульсом для створення ПВК стало, зокрема, те, що після повернення з гарячих точок багато військових не могли знайти себе, йшли в кримінал або зводили рахунки з життям. Крім того, в певний момент відбулося скорочення збройних сил. Вони думали, як залучити підготовлених людей.
- Схожа ситуація зараз в Україні...
- Так, дійсно. У нас 250 тисяч - чисельність офіційних збройних сил. Йде скорочення, реорганізація. Багато хлопців пройшли війну на Донбасі. У них є певні навички, яким можна знайти правильне застосування. Багато хто переформатувалися, не бачать себе без зброї. Хтось вступив в неофіційні підрозділи, які в тому чи іншому вигляді є у місцевих князьків і олігархів всеукраїнського масштабу. А тому потрібно впорядкувати все це, взяти під контроль держави. Те, що було актуально раніше для інших країн, важливо зараз і для нас. До того ж діяльність ПВК - це ще й військовий аутсорсинг. Простими словами - послуга і вибір.
- І які ж послуги надають ПВК?
- Перерахую основні.
1. Воєнізована охорона людей і об'єктів (посольства, нафтопроводи, навіть аптеки - як робить одна з миколаївських ПВК, на жаль, в Росії);
2. Охорона транспортних колон;
3. Охорона гуманітарних місій;
4. Участь в миротворчих місіях, в тому числі під егідою ООН (якщо на Донбас будуть вводити миротворців - наш випадок);
5. Розмінування. У нас багатющий досвід - і на Близькому Сході, і на Донбасі. Рік ведення війни в будь-якому регіоні - це потім чотири роки розмінування;
6. Розвідка та оцінка ситуації безпеки в регіоні;
7. Технічне обслуговування та застосування складних бойових комплексів і техніки (артилерія, системи залпового вогню, ЗРК, дрони). Нашими ЗРК позбивали більшість літальних апаратів в грузинсько-російському конфлікті у 2008-му. А нещодавно українське приватне підприємство продало два ЗРК 125 (з дозволу відповідних державних органів України), яких немає у ЗСУ, туркам. А Туреччина зараз і на Близькому Сході, і в Африці, і на Кавказі. До речі, я брав участь у навчаннях, де були придбані нами турецькі ударні безпілотники Bayraktar TB2. Наші розрахунки вже серйозно підготовлені;
8. Боротьба з піратством. Скільки моряків, в тому числі українських, захоплюють зараз в різних місцях, особливо в районі Сомалі! І ПВК - теж важіль боротьби з цим злом;
9. Евакуація людей з гарячих точок;
10. Тренування сил місцевої поліції та військових. Наприклад, підготовка снайперів, саперів;
11. Виконання функції допомоги там, де не діють правоохоронні органи тих чи інших держав;
12. Тримання під вартою і конвоювання затриманих або ув'язнених;
13. Підготовка цивільних осіб до дій в екстремальних умовах. Гіркий досвід Донбасу в цьому сенсі багато чому навчив. Важливо, щоб цивільне населення могло пережити ті чи інші катаклізми з найменшими втратами;
14. Повноцінна участь в бойових операціях спільно з кадровими частинами тих чи інших держав. Або окремо.
Снайпер окупантів вбив бійця ВСУ на Донбасі
- Ви згадали українську ПВК. У нас вони теж діють?
- В Україні ПВК фактично діють давно в таких видах діяльності як тренінг, охоронні місії, стрілецька підготовка з легальних видів зброї. А ось ширша форма діяльності, та ж сама участь у військових операціях, згідно з Кримінальним Кодексом, заборонена. Це кваліфікується як найманство. При цьому, українці як професіонали з бойовим досвідом - цінуються. Але, на жаль, наших військових збирають у свої ПВК інші країни. Іноді навіть Росія...
В Україні створена і діє, щонайменше, одна приватна військова компанія - «Омега Консалтинг Груп». Її глава, Андрій Кібалко, в інтерв'ю розповідав, що службовці ПВК отримують по 2-5 тисячі доларів на місяць, в залежності від рівня небезпеки. В окремих місіях платять по 700-1000 доларів на добу. Крім того, страховка в разі поранення або загибелі - сотні тисяч доларів.
- Ми знаємо, в основному, лише російську одіозну ПВК Вагнера. А які найбільш відомі ПВК у світі?
- Одну з перших в XX столітті ПВК «Watchguard International» заснував у Великобританії полковник британської армії Девід Стерлінг. Один з найбільших в той час контрактів (понад пів мільярда доларів) в 1974 році з урядом США уклала ПВК «Vinnel corporation» американського військово-промислового концерну «Northrop Grumman». Вона тренувала Національну гвардію Саудівської Аравії й захищала нафтові родовища країни. Найчастіше ПВК використовують як найманців для військових конфліктів. Найпопулярнішою в 70-х роках на міжнародному рівні була британська приватна компанія «Security advisory services», яка вербувала найманців з-поміж громадян країн Західної Європи, забезпечувала спорядженням і відправляла на війну.
У бойових діях на Донбасі у 2014-2015 роках і в Сирії у 2017-2018 роках брала участь офіційно не зареєстрована російська ПВК Вагнера, яку, за даними російських журналістів-розслідувачів, створив і фінансує «кухар Путіна», бізнесмен Євген Пригожин. Але від простих найманців ПВК відрізняються тим, що їх діяльність контролює держава, в якій вони зареєстровані. Окремі міжнародні ПВК навіть перевершують державні структури за кількістю персоналу. Зокрема, кількість співробітників британської Group 4 Securicor становить 657 тисяч осіб.
- Чому не узаконити участь наших спеців у військових операціях? Що заважає зробити ПВК в Україні повноцінними?
- Відсутність політичної волі. Ті, хто розуміє необхідність і значущість ПВК, хто не наважується в наявних умовах (політична нестабільність, війна на Донбасі, величезна кількість незареєстрованої зброї та боєприпасів на руках) відстоювати ідею їх повноцінності та потрібності. Хоча громадяни України, які мають відповідний досвід, беруть участь у складі іноземних ПВК, діють в Африці, на Близькому Сході та в інших районах, де є гарячі точки. Дуже цінуються наші десантники, військовослужбовці, які пройшли досвід бойових дій по всьому світу, в тому числі на Донбасі.
Україна готувала план повернення Криму: генерал розповів про зраду в лавах ЗСУ
- Відомо, що йде розробка законопроєктів «Про військово-консалтингову діяльність», якими передбачається створення приватних військових компаній. Президент, наприклад, говорив, що в одному з них не передбачено жодних обмежень, а другий, начебто, дає можливість діяльності за кордоном.
- Свого часу ПВК підтримували такі політики як Дмитро Ярош (екслідер «Правого сектора», - ред.), Валерій Гелетей (міністр оборони України у 2014 році, - ред.). Зараз мені відомо про законопроєкт нардепа від монобільшості Ольги Василевської-Смаглюк, яка, швидше за все, представляє інтереси Коломойського. Існує загроза, що створення всіляких формувань під виглядом ПВК просувають представники олігархату. І хочуть прописати там зручні для себе моменти. І офіційно мати «кишенькові армії» для розв'язання своїх питань. Тому поки в проєкті, про який мені відомо, прописано, що ПВК можуть діяти тільки за кордоном.
- Вигода учасників ПВК зрозуміла - можливість застосувати навички за солідні гроші. У чому вигода держави?
- Офіційні ПВК платять податки. Але важливо навіть не це. Так ми збільшимо глобальний стратегічний вплив України в гарячих точках у світі через ПВК. І в першу чергу в тих, де присутні російські ПВК, їх силові структури. Це є асиметричною дією на можливості більш потужних силових структур РФ. Одна справа - воювати з гібридами, яких нібито немає на Донбасі. Інша - через ПВК, коли держава Україна безпосередньо за це не відповідає. Так роблять інші потужні держави - США, Франція, Туреччина, Великобританія та ж РФ. Це скритна можливість держави впливати на світові події у власних інтересах.
Тобто ПВК важливі як офіційний (а часом і неофіційний, але дієвий) важіль держави в зовнішній політиці. Це непряме ведення і реалізація політики тієї чи іншої держави за кордоном. І водночас - можливість впливу як глобального гравця. Я впевнений, що повноцінні ПВК нам потрібні. І потрібен жорсткий держконтроль за ними. Тому що застосування права сили на законному рівні має бути виключно у держави.