Те, що Зеленський вже не думає про спільне майбутнє з рускімі – не його заслуга, а його страх. - Віктор Бобиренко

З Росії все частіше звучать заяви пропагандистів про те, що нібито українці та росіяни є "одним народом", які натикаються на більш рішучі відповіді української влади.

Своїми думками на цю тему поділився політолог Віктор Бобиренко.

"Історія про "адін народ".

За звичаєм Речі Посполитої шляхта присягала королю. А король – шляхті. Це тільки на Росії боярє і дварянє були царською челяддю. І цар своїм холопам не присягав.

Шляхта мала право на рокош. Зібралася шляхта, організувалася в конфедерацію і гайда воювати за свої свободи проти короля.

Кому не ясно – Хмельниччина теж починалася як рокош.

В Україні аналогом рокошу є Майдан.

Зібралася українська шляхта і гайда на Майдан виписувати тим, хто тут думає, що бога за бороду впіймав.

Але виписувати нашим офігєвшим можуть тільки українці. І то, лише активна частина. Ті що по кухням сидять – сидять по кухням.

Зеленський наш президент. Хоча я за нього не голосував. Але ж 73% — мій народ і іншого у мене немає. Але Зеленський колись заявив, що усі ми президенти. Значить і я. І я можу будь якої миті послати свого президента лісом, як рівний йому.

Але у рускіх такого права немає.

Але на Росії нєкто Вячєслав Володін дає нам вказівки. Він, зокрема, заявив:

"Погано, коли президент країни, у якої кордон з Росією є найдовшим, де більшість людей знає російську мову і говорить нею, заявляє про прірву між народами. Це говорить про те, що він не збирається вибудовувати відносини, розділяє один народ, не думає про спільне майбутнє».

Ну слава Богу, що врешті Зеленський прийшов до тями і не думає про спільне майбутнє з Росією. Тому що Майдану боїться більше, ніж Володіних.

А стосовно прірви між народами.

В Росії зовсім не знають історії, навіть власної.

От, для прикладу, Американська нація, (більшість говорила англійською) більше 7ми років воювала за незалежність проти Великобританії. Мова одна – а крові багато.

Мова – не є універсальним маркером належності до певної нації.

Так само ірландці – теж 100% знають англійську. Але бійці Ірландської республіканської армії віддавали життя за своє право не вважатися англійцями. Німці і австрійці теж говорять однією мовою. Проте спокійно живуть у різних країнах.

Те, що Зеленський вже не думає про спільне майбутнє з рускімі – не його заслуга, а його страх.

Він врешті, на 8-му році війни зрозумів те, про що ми знали ще до війни – Росія ніколи не змириться з нашою незалежністю. А значить треба бути завжди готовими до бою.

А заслуга це тих хлопців, які у 2014 році пішли захищати свою землю.

Щоб пацифістам добре спалося і жирно їлося.

І щоб у них був час зрозуміти, куди йти. І навіщо", — написав він.