Головна мета Офісу президента – не Медведчук чи Порошенко, а Ахметов - Михайло Чаплига

Політичний експерт, директор Інституту розвитку профспілкового руху Михайло Чаплига висловив "Телеграфу" думку про те, що відбувається навколо повернення Петра Порошенка в Україну

П’ятий президент повернувся до України, звідки спішно відбув у грудні після того, як йому спробували вручити підозру у держзраді.

Уся ця ситуація, як на мене, лише мобілізувала актив, електоральне ядро Порошенка. Це для них та для нього – позитив.

Негатив для того ж таки Порошенко у тому, що він розтоптав свій імідж сильної, впевненої у своїй правоті людини. Образ гетьмана він натягнув на себе. Але відповідати йому не зміг. Коли людина злякалася повістки до суду (їм же нібито відреформованого), злякався слідчих Державного бюро розслідувань (їм же створеного), коли він з російським матом втік на машині та встрибнув у перший попутний літак — це ніяк не клеїться з образом "сильного гетьмана". Відповідно, Порошенко втратив у рейтингу – і в середовищі тих, хто не визначився, і серед тих, хто вагався, але підтримував його. Це однозначний удар.

Шоу із поверненням теж перемудрив. І, гадаю, втратить іміджево. Повернення сильного політика не може бути пов’язане з концертами-мітингами-перфомансами. Які намічали то у Борисполі, то у Жулянах, то у Львові тощо.

Так сильні не повертаються. Так робить тільки переляканий заєць, який плутає сліди. Якщо ти йдеш на бій – йди рівно, твердою ходою. А якщо петляєш, ти явно не сильна людина. Тож Порошенко або його політтехнологи самі завдають удару по образу, який раніше створювали.

Щодо самої підозри Порошенку – тут Зеленський просто виконує, хоч і з помітним запізненням, свої передвиборчі зобов’язання. Потрібно пам’ятати, що більшість людей голосували у 2019 році не так за Зеленського, як проти Порошенка. Відповідно тепер чинний президент задовольняє ті електоральні очікування, які були, коли він ще був кандидатом на цю посаду.

У негативі для Зеленського те, що він багато в чому сам став схожим на Порошенка, продовжувачем його політики. І це – довгогральний мінус.

Але найцікавіший момент у ситуації, що в результаті всіх цих судових процесів найбільше постраждають не Медведчук (вже відправлений під домашній арешт) і Порошенко (якого туди можуть відправити), а Ахметов. Вугілля з ОРДЛО перевозилося явно не в кишенях Порошенка. Хтось його мав возити, приймати, спалювати, виробляти електроенергію тощо. Швидше за все, знову випливе схема Роттердам+, розслідування за якою ніяк не можуть довести до ладу.

І з фінансового погляду, а можливо і не лише (не виключаю запровадження санкцій) – постраждає саме Ахметов. Третій у трикутнику, складовими якого є також Медведчук та Порошенко.

Під той самий домашній арешт Ахметова відправлять навряд. Мета Банкової – зменшити його вплив на політику; показати, звідки взяли мільярди, що він заробив під час кризи; назвати його олігархом та позбавити медійної складової.

Головна мета Офісу президента – не Медведчук чи Порошенко, а Ахметов.

Ланцюжок простий. Спершу виводять із гри Медведчука (до якого свого часу звернулися президент та голова СБУ з проханням посприяти у вирішенні енергетичної кризи в країні). Потім добираються до Порошенка, без відома якого б цього не сталося. А кінцева мета – позбавлення впливу Ахметова. Котрий казав, що домовиться із будь-якою владою. Але, схоже, прийшла влада, з якою він не зміг домовитись.