Досить аматорства та радянщини - війна стається раптово - Станіслав Федорчук

Непопулярно про важливе. Навесні 2014 року, коли я прогнозував, що війна РФ проти України триватиме мінімум 10 років, частина "поважних" людей билася в істериці, розповідаючи про те, що все під контролем. На жаль, голоси тверезого аналізу були непопулярні, тож чимало людей робило висновки для свого життя достатньо небезпечні. Ризикну сказати коротко про існуючий досвід та своє бачення ситуації.

1. Краще переоцінити ситуацію, ніж недооцінити. Ви можете скільки завгодно переконувати себе в тому, що готові до будь-якого сценарію. Але наявність плану є обовʼязковою. Війна стається раптово, а документи Вам знадобляться, так само як і речі першої необхідності.

2. Майте альтернативні способи звʼязку з перевіреними людьми, родичами, побратимами. Мобільний звʼязок та інтернет — це розкіш мирного часу. Майте призначене місце зустрічі на всяк випадок, домовленість про залишене повідомлення в дверях.

3. Контролюйте власні емоційні стани. Щоби не відбувалося, від того, наскільки раціонально ви будете діяти, залежить не тільки ваше життя. Знати, де бомбосховище — корисно. Ще корисніше, вчасно до нього піти, не наражаючись на небезпеку.

4. Добре поміркуйте, чим саме ви можете бути корисні під час війни. Якщо у вас немає військової спеціальності або попередньої служби — не страшно. Знайдіть людей, яким ви довіряєте, спитайте чим ви можете бути корисні. Не чекайте поки держава вас покличе особисто, може бути пізно для запрошень.

Я добре знаю, як працює державний апарат, тому пропоную спільно дати доброго копняка аби іржаві коліщатка почали крутитися:

1. Вимагайте від місцевої влади всіх рівнів аби включалася в створення самооборони та тероборони тут і тепер. Ресурси мають бути виділені в терміновому порядку для початку тренувань, злагоджень та переведення населених пунктів на нові режими функціонування.

2. Пильнуйте діяльність всіх антидержавних сил, які є в вашому місті. Звертайте увагу громади та відповідних служб на будь-які активності з їхнього боку. Не бійтеся брати ініціативу в свої руки, ми бачили в Донецьку що буває, коли російські посіпаки ходять безкарними — пізніше вони катуватимуть своїх сусідів. Не даймо їм такого шансу.

3. Варто вимагати від Верховної Ради термінової сесії, присвяченої виключно прийняттю законів щодо оборони та безпеки, внесенню змін до поточного Бюджету, а також доповіді керівників МОУ, ЗСУ, СБУ, МВС, НГУ.

4. Враховуючи попередній досвід, є підозра, що євакуаційні плани досі є цілком формальними. Відповідно, варто було би підняти питання перед РНБОУ, наскільки ми готові рятувати людей та матеріальні цінності в разі потреби. Це обовʼязок держави та її органів.

5. Повністю переглянути існуючу систему інформування суспільства про російсько-українську війну. Мають терміново постати інформаційні мережі від ЗСУ, НГУ, СБУ, МОУ, які б мовили різними мовами на основних платформах, хоча б 10-ма найбільш поширеними мовами світу. Ми маємо пояснювати світові свою позицію та демонструвати свої аргументи та факти. Досить аматорства та радянщини.