Чому на Донбаському фронті стало тихіше - Андрій Римарук

Січень на Донбасі став найтихішим за останні майже півтора роки. На ранок 31-го числа зафіксовано лише 65 обстрілів. Востаннє так мало обстрілів було у вересні 2020 року.

Але ця тиша досить оманлива. І дії супротивника багато чого вказують.

Чому на Донбаському фронті стало тихіше? Є низка причин.

Перше. Сепаратисти зробили основний акцент на бойовій підготовці. Основна частина підрозділів зараз активно займається на полігонах.

Друге. Частину командного складу було перекинуто на спільні командно-штабні навчання з білорусами. Саме в Білорусь стягувалась російська міць, про яку всі так багато говорять.

Третє. Така тиша паралельно пов’язана з поганими погодними умовами, які не дають воювати.

Четверте. Противник зараз досить активно проводить підготовчі заходи. Обслуговує техніку, доповнює запаси боєприпасів.

Поки всю увагу зосереджено на північ, вони потихеньку на Сході готуються.

Що ми маємо за фактом?

З одного боку, 65 обстрілів – цифра втішна. Але є й інші цифри. Сумні. На цей час за січень у нас – троє загиблих, понад десяток поранених.

Найактивніше останнім часом противник застосовує скидання з безпілотних апаратів. Внаслідок цього поранення отримали низка бійців. Обстріли відновлюються і продовжуються в зонах розведення. У тій же Станиці Луганській цього місяця стріляли з гранатометів, з мінометів. Саме там учора було поранено бійця.

На полювання вийшли російські снайпери. Наприкінці минулого року, а також у цьому від їхніх куль гинули наші воїни.

У середині місяця було зафіксовано проліт ворожого БПЛА "Орлан". І, як наслідок, наступного дня у тому районі (Золоте-Новотошківка) почала працювати ворожа артилерія.

Ворог продовжує застосовувати ту практику, про яку ми вже говорили неодноразово. Вони дотримуватимуться її й надалі. А саме: польоти безпілотників, збирання інформації, пошук слабкого місця, кинджальний артилерійський удар. Саме такий сценарій бойових дій прогнозую як мінімум на лютий-березень.