Рівновага на фронті та нові ризики: головні висновки та прогнози після 170 днів війни

Читать на русском
Автор
Вторгнення росії в Україну триває вже понад 170 днів Новина оновлена 13 серпня 2022, 04:59
Вторгнення росії в Україну триває вже понад 170 днів. Фото Генеральний штаб ЗСУ

Народний депутат України VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього, президент аналітичного центру "Політика" Ігор Попов спеціально для "Телеграфа":

Ми пережили 170-й день початку широкомасштабного російського вторгнення. У цій війні Україна вже здобула політичну перемогу, але поки що бореться за перемогу у військовому плані. Про політичну перемогу можна говорити у зв’язку з тим, що росія не змогла досягти жодної зі своїх політичних цілей, Україна зберегла свій суверенітет та суб’єктність та сформувала широку міжнародну підтримку. Українське суспільство також консолідоване довкола захисту країни.

На лінії фронту встановилася відносна рівновага. У своєму інтерв’ю на цьому тижні глава Офісу президента Андрій Єрмак наголосив, що для нас важливо завершити активну фазу бойових дій до зимових холодів.

Це пов’язано як із ризиком російських ударів по енергетичній інфраструктурі, так і зі зміцненням російською армією фортифікаційних споруд уздовж лінії фронту. Але, звичайно, терміни та напрямки українських ударів визначатиме військове керівництво, виходячи з усієї повноти інформації про оперативну обстановку. Ми вже бачимо, що пріоритетом на лінії фронту стало збереження життів військовослужбовців та акцент на точкових ударах по складах та штабах супротивника.

російська федерація буде використовувати різноманітні політичні, дипломатичні та інформаційні кампанії задля досягнення своїх цілей. Ми бачимо загострення ситуації на Запорізькій АЕС та фактично шантаж усього світу техногенною катастрофою.

Також росія продовжує використовувати "енергетичну зброю" проти Європи та України, скорочуючи поставки і завищуючи ціни на енергоносії. Заяви про приїзд 100 тисяч північнокорейських найманців та підготовку приєднання окупованих територій до російської федерації – також є елементами дипломатичної гри.

Україна, зі свого боку, розраховує на розширення поставок важкої техніки та ефект від економічних санкцій. На Заході активно обговорюються ініціативи щодо заборони в’їзду російських громадян.

Сейм Латвії вже визнав росію спонсором тероризму і проєкт такого рішення розглядається Держдепартаментом США.

Підсумки майбутніх військових та дипломатичних битв можуть бути підбиті в середині листопада на саміті G20 на Балі. Не виключено, що у ньому візьмуть участь російський та український президенти. Навряд чи на саміті підпишуть якийсь "Великий договір", але можливий обмін позиціями у присутності міжнародних посередників. Може статися, що це стане приводом для зменшення інтенсивності бойових дій та перехід до протистояння в режимі "холодної війни", і тоді Україна досягне своєї мети внаслідок тривалого санкційного тиску, підкріпленого підтримкою високої боєздатності збройних сил та позбавленням противника шансів на військові успіхи.