15 причин не боятися ядерного удару по Україні - Олександр Кочетков

ЗРОЗУМІЛО ПРО ЯДЕРНУ ЗАГРОЗУ

Останнім часом до мене як фахівця часто звертаються за коментарем про ймовірність ядерного удару з боку недоімперії.

Чому як до фахівця? Тому що я навчався у ракетному виші, де нам викладали основи функціонування ЯЗ (ядерної зброї. — Ред.). Потім, під час роботи в ракетному КБ "Південне", я часто бував у відрядженнях на випробувальних полігонах, зокрема ядерних, військових дослідницьких інститутах, командних центрах. Спілкувався з "головастиками" — так ми називали працівників міністерства середнього машинобудування, які створювали ядерну начинку для головних частин наших стратегічних ракет. До речі, вона називалася "корисним навантаженням" — оцініть кручений гумор.

Загалом, я знаю, що є ракетно-ядерним щитом СРСР, який успадкувала недоімперія. І з того часу він принципово не змінився.

Гадаю, є сенс розібрати тему для читачів моєї ФБ-сторінки. Викладаю тезово:

1. Сьогодні ймовірність ядерної атаки як стратегічними, так і тактичними боєприпасами є мінімальною. Тому що провівши могилізацію, Кремль упевнений, що здатний завалити нас "гарматним м’ясом" та перемогти звичайною зброєю. Загалом знову взяти Київ за три дні і пройти парадом по Хрещатику.

2. Застосування стратегічної ЯЗ взагалі є абсурдним навіть у виконанні кремлівського маніяка. Бо в результаті це одночасно буде удар по РФ, анексованим нею територіям Білорусі. А також по сусідах України, які входять до НАТО. З наслідками.

3. Імовірність застосування тактичної ЯЗ, яке відрізняють від стратегічного лише за потужністю (що нижче за 1 кілотонну — тактичне) таки існує. Тому що на нас напала саме ядерна держава. Але реальної цілі для тактичної ЯЗ в Україні практично немає — нашу критичну інфраструктуру, на жаль, агресор здатний зруйнувати й звичайними ракетними ударами. І в цьому випадку "відповіді" від НАТО він не отримає.

4. Застосування тактичної ЯЗ не має глобальних наслідків. Уражаючі фактори тактичної ЯЗ діють на відстані 10-15 км від епіцентру вибуху (у стратегічної ЯЗ це сотні кілометрів).

5. На боєздатність ЗСУ застосування тактичної ЯЗ майже не вплине. У нашій ситуації це здебільшого засіб для залякування мирного населення.

6. Удар будь-якою ЯЗ неможливо зробити раптово — ні технічно, ні організаційно. Про підготовку такого удару буде відомо заздалегідь, і наші союзники, Штати, перш за все, матимуть час і можливість для заходів реагування як превентивних, так і у відповідь.

7. ЯЗ як систему стримування у СРСР створювали грамотні спеціалісти. Тому там є захист як від дурня, так і від маніяка.

8. Для застосування будь-якої ЯЗ треба привести ядерні сили недоімперії у повну (а не підвищену!) бойову готовність. Це означає, крім іншого, що офіцери відповідних частин будуть по тривозі відправлені в командні пункти, бункери ракет тощо. Негайно почнеться виття в соцмережах від дружин цих офіцерів, що настає кінець світу.

9. Ядерні боєголовки пристиковані до ракет тільки у підводних човнах, що знаходяться на бойовому чергуванні у світовому океані. Але це стратегічна ЯЗ. Крім того, польотних завдань для удару по Україні такими ракетами ніхто за часів Союзу, зрозуміло, не розробляв.

10. Основна частина ЯЗ знаходиться у довгострокових сховищах — 10 національних та 30 регіональних. Сховище — це величезний підземний об’єкт, який можна порівняти за розмірами з підземним автопаркінгом великого супермаркету. Місця розташування сховищ відомі ще з часу їхнього спорудження при СРСР і постійно контролюються нашими союзниками як зі супутників, так і іншими розвідувальними інструментами.

11. Для доставки ядерного заряду його треба витягти зі сховища та у спеціальному контейнері доставити на ракетну позицію, або авіабазу, або безпосередньо до військ на фронт. Заряд "фонить", цього слабкого випромінювання достатньо, щоб засікти та відстежити переміщення боєзаряду зі супутників або за допомогою літаків-розвідників. Відповідно, США мають можливість знищити такий заряд дорогою за допомогою звичайної високоточної зброї, ядерного вибуху при цьому не станеться. Або, вже після застосування (це вирішуватимуть у Білому домі), за кілька днів знищити всі окупаційні війська РФ в Україні.

12. У 2013 році в недоімперії проводили навчання з доставки ЯЗ зі сховищ на стартові позиції. Возили габаритно-масові макети. Штати навчання уважно відстежували, всі маршрути доставки їм відомі.

13. Між Білим домом та Кремлем діє "гаряча ядерна телефонна лінія" для запобігання ексцесам з ЯЗ. Ця лінія функціонує й досі. Вивезення навіть однієї реальної боєголовки зі сховища, про яке належним чином не повідомлено ядерні країни, може розцінюватися як підготовка до нападу.

14. Персонально Путін неспроможний запустити застосування ЯЗ. Необхідне підтвердження міністра оборони, начгенштабу, командувача ракетних військ стратегічного призначення, начальника 12 головного управління МО РФ. Далі кодові команди спускаються до рівня дивізій, а далі до конкретних молодших офіцерів, які безпосередньо забезпечують виконання наказу. У нинішній ситуації ймовірність того, що на низовому рівні наказ буде виконано, мінімальна.

15. Найцікавіше: ніхто, і Кремль зокрема, не знає точно, чи є в недоімперії працездатна ЯЗ. Ядерні матеріали старіють. Випробування не провадяться з 1996 року. Про бардак, який твориться в оборонному відомстві недоімперії, можна судити по "другій армії світу", танкам "Армата", винищувачам 5-го покоління та могилізації, коли призовникам видають зброю сорокарічної давнини.

Тож на сьогодні маємо черговий ядерний блеф Кремля. Мою оцінку ситуації могла б змінити спроба недоімперії провести "демонстраційні повітряні випробування ЯЗ". До цього, а також до нової евакуації посольств із Києва нам слід зосередитися на реальних загрозах, які несе ця війна.

Ось такий він, реальний світ, у якому нас довелося жити, — пише Олександр Кочетков.