Чому не варто чекати на провокації 24 лютого - Ілія Куса

Чим ближче 24 лютого – річниця широкомасштабного вторгнення Росії в Україну, тим більше з’являється різноманітних прогнозів. То про ймовірний масований авіаналет, то про передбачувану чергову ракетну атаку, то про нове вторгнення.

Я не чекаю на якісь серйозні ризики до річниці вторгнення. Прив’язка до символічних дат – вона суто символічна сама собою. Мені здається, 24 лютого цього року нічим не відрізнятиметься від інших днів – щодо рутини бойових дій.

Росіяни продовжуватимуть намагатися відхопити території стільки, скільки зможуть. Це, а також утримати те, що вже захопили – їхня головна мета.

Плюс паралельно вони, мабуть, готуються до контрнаступу ЗСУ весною-літом, про що зараз багато хто говорить. Основна ставка – і України, і Росії, і Заходу – я так розумію, робиться саме на цей період як на найактивнішу частину чергової фази бойових дій, яка має вирішити результат воєнної кампанії. Тобто щоб було зрозуміло, за ким залишилася ініціатива на полі бою, хто які переваги отримав за результатами майже року війни.