Навіщо Україні перейменовувати росію на Московію. 5 основних причин - Роман Комиза

Економіст та голова ради Центру економічної інтеграції та сталого розвитку Роман Комиза пояснив, навіщо потрібне перейменування росії

Отже, навіщо Україні перейменовувати Росію на Московію : 5 основних причин.

Широке використання назви Московія, звісно, не знімає питання агресивності політики та імперських амбіцій Кремля. Але в той же час, це вирішує інше колосальне завдання, ламаючи імперську ідентичність, що склалася, при повній відсутності підстав для формування єдиної національної ідентичності в існуючих (на даний момент) державних кордонах сучасної Росії. А це призведе до найпотужніших тектонічних зрушень в соціально-економічній та політичній сфері РФ із величезним руйнівним эфектом.

Напрошується якась яскрава алегорія… наприклад, пам'ятаєте міфічний смертельний удар п'яти кроків, добре відомий більшості шанувальників творчості Квентіна Тарантіно? Так, у його фільмі "Вбити Білла 2" головна героїня (Беатрікс Кідо) за допомогою такого "секретного прийому" — з п'яти точкових ударів, після яких жертва, зробивши п'ять кроків, помирає від розриву серця — вбиває свого головного ворога, колишнього боса та коханця (Білла).

Якщо так зване "перейменування" буде реалізовано не просто як ухвалення чергового документа у вигляді акта РНБО чи Верховної Ради, а як комплекс заходів щодо глибокої та системної інтеграції нових символів, термінів та найменувань у світовий інформаційний простір, то це стане наймогутнішою зброєю, яка перенаправлятиме агресивну енергію Кремля із зовнішніх цілей на внутрішні. А саме це і є ключовим питанням системи безпеки України, як на сьогодні, так і на довгі роки після закінчення війни.

Перейменування Росії на Московію — це не помста, не акт образи і не зброя проти російського населення чи будь-яких народів, які населяють сучасну РФ. Це удар по імперській моделі Росії, результатом якого (якщо все робити правильно) стануть наступні п'ять кроків.

КРОК ПЕРШИЙ: це вибиває з-під ніг Російської Федерації її історичну опору у вигляді Русі. А разом із цим деміфілогізує всю цю локшину, що століттями накручували на вуха європейців, про "єдиний народ", виводячи на поверхню одну просту думку: немає і ніколи не було ніякого єдиного народу. Є захоплення територій, що супроводжується насильством над народами, які поневолюються, і присвоєнням їх культурної та матеріальної спадщини.

КРОК ДРУГИЙ: це маркує цивілізаційну інакшість московитів, які колись перейменували себе на "русских", оскільки відриває їх від культурної та політичної спадщини Русі, міцно пов'язаної з цивілізацією Заходу. До речі, найкраще про це сказав не хто інший, як Карл Маркс:

"Колискою Московії було криваве болото монгольського рабства, а не сувора слава епохи норманів. А сучасна Росія є нічим іншим, як перетворена Московія".

(Карл Маркс "Викриття дипломатичної історії XVIII століття")

КРОК ТРЕТІЙ: це відповідає на запитання про те, хто первинний, хто вторинний в історичному сенсі. Київ, як політичний центр первинний. Москва – вторинна. Крапка.

КРОК ЧЕТВЕРТИЙ: викриття та осучаснення історичного факту перейменування Московії на "Россию", яка згодом стала Російською Імперією, допомагає сучасникам зрозуміти, що саме сталося в тому далекому минулому. Це як нова тимчасова гілка з фільму "Назад у майбутнє", де певне втручання у минуле змінило просторово-часовий континуум, створивши альтернативну реальність після того, як Біфф краде Альманах із підсумками спортивних змагань, який Марті привіз з майбутнього. В результаті цього, в тій альтернативній реальності Біфф стає мільярдером і одружується з матір'ю Марті, вбиваючи його батька… У даному ж випадку — в далекому минулому відбулася низка політичних подій, що завершилися перейменуванням Московії в Російську Імперію, внаслідок чого виникла альтернативна політична реальність, де "Великая Россия" бере початок свого існування в часі і в просторі з території Давньої Русі (включаючи Київ), а сам Київ — це лише древня столиця "Русі", історичний центр, що перемістився звідти спочатку до Москви, а потім до Санкт-Петербурга. Усвідомлення факту підміни дозволяє усунути відхилення лінії часу, повертаючи колесо історії на круги своя: де Московія — це не політичний і культурний наступник Русі, а анти-Русь.

КРОК П'ЯТИЙ: визначення Московії дозволяє не тільки виділити та відчути її ставлення до інших "зовнішніх", тобто щодо вільних на даний момент народів, але також позначити систему координат у взаєминах з народами "внутрішніми". У концепції "Россия" легко створити ілюзію якогось об'єднання народів, хоч і кульгавого на одну ногу. До речі, набагато більш цілісною, в цьому сенсі, була концепція "СРСР", але вона вже явно себе зжила. У разі актуалізації концепції "Московія", все стає на свої місця: відразу зрозуміло, де метрополія і де, буквально в яких географічних межах, слід розглядати колонії, що їй належать. Ось чому в концепції "Росія" завжди виходить територія із еластичних кордонів. У концепції "Московія" кордони очевидні, навіть якщо вони тимчасово включають великі землі підкорених народів.

Висновок. Якщо перейменування і комплекс заходів, що реалізуються у зв'язку з цим, спрямовані на досягнення результатів з описаних вище "п'яти кроків" (або принаймні близько того), то це стратегічно правильний хід, розрахований на довгострокову перспективу. Якщо ж ця ініціатива буде обмежена лише формальними кроками – все завершиться черговою "перемогою" на папірцях і не принесе жодної суттєвої користі Україні.