Нова російська "концепція зовнішньої політики" — це не стратегія, а рефлексія путіна - Андрій Сенченко

Російський диктатор володимир путін оголосив в останній день березня про нову концепцію зовнішньої політики рф.

До неї "зашили" традиційні меседжі просування "руського міра" – захист російської мови, спорту, культури, церкви (від дискримінації), боротьба за "історичну правду". Зазначається, що росія "самовизначилася як самобутня країна-цивілізація". Головним джерелом "антиросійської політики та ризиків для безпеки росії" названі США, а дружити кремль хоче з Китаєм та Індією.

Слід розуміти, що тенденції щодо росії вже оформилися – у зв’язку з неадекватністю поведінки путінського режиму і, на превеликий жаль, з неадекватністю більшості населення. По суті ми бачимо не якусь нову стратегію, а рефлексію ватажка, який привів свою країну до ізоляції. рф вже реально оформляється як країна-ізгой.

І, рефлексуючи на ставлення цивілізованого світу, путін намагається формулювати набір тез, які голосно називає стратегією.

Стратегія – це спроба сформулювати траєкторію, яка веде до виходу з проблемної ситуації. Але цілком очевидно, що в росії не шукають виходу із проблемної ситуації, бо такий вихід пов’язаний із усуненням путіна від влади. А далі – кримінальна відповідальність за численні злочини. І його особисто, і його оточення (корупційно-кримінальні спільники з кооперативу "Озеро", а також олігархи, які приєдналися до них, верхівка військових, спецслужб, виконавчих і законодавчих органів). У масштабах росії – це невелика група людей. Але, зрештою, саме вони виявляться крайніми. І саме їх у результаті розірвуть.

І саме тому вони не шукають виходу, а імітують наявність стратегії, намагаючись утриматись при владі.

Втім, це особливо не змінює з погляду стану мізків російського населення. Цілком можливий бунт в росії може бути кривавим. Питання в тому – наскільки воно буде реально очищуючим.