У росіян істерика від страху перед ЗСУ, або Кому потрібна публікація відео страт полонених українців - Кирило Сазонов

Інформаційна війна – найважливіша складова власне воєнної кампанії. Особливо у XXI столітті.

І те, як часто почали спливати жахливі ролики про страти полонених українців, говорить про те, що росіяни бояться. І намагаються нас залякати. Знову і знову. Щоб знищити.

Нагадаю, що у березні з’явилося відео, на якому окупанти розстріляли українського полоненого за слова "Слава Україні".

А зараз – як ці звірі на камеру відрізали голову полоненому українцю.

Інформаційна атака росії проти України ніколи не закінчувалася. Причому ця кампанія йшла і йде не лише у суто пропагандистських російських передачах та ЗМІ, а й у фільмах, піснях, промовах, книгах. Просто змінювалася її тональність у зв’язку з об’єктивною реальністю, яку було вже неможливо ігнорувати. Спершу все було спрямоване на те, щоб створити ґрунт для вторгнення. Потім – щоби підготувати війська агресора до легкої перемоги. Потім, коли її не вийшло, сили були кинуті на те, щоб пояснити російському населенню, чому в "другої армії світу" нічого не виходить.

Ця інформаційна атака почалася не 2022-го і навіть не 2014-го. Вона, таке враження, не припинялася ніколи. Просто з 2014-го йде особливо активно. А з 2022-го – надактивно.

Але вона, зрозуміло, змінюється. Якийсь час у топі роспропагандистів були "укронацисти", що сколотили "нацбатальйони" і розіп'яли знаменитого вигаданого хлопчика в Слов’янську, а також охочі спалити всіх російськомовних.

Потім, на хвилі коронавірусу, в головах роспропагандистів (а це не тільки штатні соловйови, скабеєви, симоньяни, а й практично всі політики та чиновники вищої ланки) народилися нібито розташовані в Україні біолабораторії, спеціально навчені гуси, які нападатимуть на рф. Дослідження найстрашніших американських вірусів в українських умовах. І так далі.

Напередодні вторгнення активно пішли розмови про те, що НАТО напихало Україну величезною кількістю зброї (так і дивись – з’явиться ядерна), що ми готуємо напад на росію та Білорусь "з чотирьох сторін" (лукашенківське "а я зараз вам покажу, звідки на Білорусь готувався напад" стало навіть мемом).

Створивши з нас образ такого жахливого "укропозвіра", ось-ось готового напасти на "мирні" рф і Білорусь, росіяни в результаті самі пішли на широкомасштабне вторгнення, "аргументуючи" його необхідністю якнайшвидшої "денацифікації" та "демілітаризації" нібито не існуючої (а з логікою роспропаганда принципово не дружить) України.

Потім були потужні шапкозакидальні настрої, які всіляко розігрівали ЗМІ країни-агресора. Це і "візьмемо Київ за три дні, а Україну за тиждень", і "швидко звільнимо народ Донбасу, Херсонської, Запорізької областей".

А коли не вийшло, то довелося вигадувати, що воюють вони тут не з Україною, а з НАТО. Паралельно постійним тлом – розповіді про звірства українців, про таємні підвали СБУ, таємні в’язниці "нацбатів", яких у нас давно немає – вони всі в лавах ЗСУ.

Заклики вдарити по Україні ядерною зброєю, чавити тут усіх танками. З паралельними запевненнями, що вони українців просто жаліють. Як "жаліють" — ми знаємо по Бучі, по масі інших деокупованих міст і селищ, де рашисти робили величезну кількість звірячих злодіянь. Як "жаліють" — ми бачимо зі стану наших військовополонених, яких вдалося вирвати з лап ворога. А також з відео, схожого на те, що з’явилося вчора, з кадрами відрізання голови полоненому українцю.

Наприкінці жовтня 2022-го, "відбомбивши" тему "брудної бомби", яку нібито ось-ось проти самої себе застосує Україна, роспропаганда пробиває нові горизонти дна. Постійний представник росії в Раді Безпеки ООН, клоун Василь Небензя заявив, що російські окупанти нібито виявили в Україні безпілотники, які можуть — цитата — "розповсюджувати комарів, заражених небезпечними вірусами".

Нині стоїть неймовірний інформаційний шум навколо майбутнього українського наступу. Істерика росіян із цього приводу підтверджує, що вони вочевидь бояться. При цьому, роспропаганда готує населення до того, що небезпека загрожує їм усім. Що ЗСУ готуються до захоплення Білгорода, Курська, що можуть вдарити по Москві та Санкт-Петербургу. Можливо, розрахунок на те, щоби якось мобілізувати народ. Переконати його, що це не росія веде окупаційну, загарбницьку війну, а проти неї саме таку готують. А тому – війна вітчизняна, народна (проти агресивного блоку НАТО і не менш агресивної України) та брати у ній участь мають усі. І йдучи воювати, і терплячи злидні, дефіцит, санкції, свавілля силовиків та органів влади. "Росія в небезпеці!" – знову і знову вкладають у голови народу пропагандисти всіх мастей.

Паралельно йде робота на зовнішню аудиторію. Зокрема за допомогою недавніх "зливів" секретних документів Пентагону (явно рука Москви).

Мовляв, дивіться, Україна до контрнаступу не готова! Вона видихнулася… Може, обійдемося без нього – і влаштуємо переговори? Чи, може, ви просто перестанете допомагати Україні, а ми тут самі розберемося?

Традиційний російський дуалізм. З одного боку – страхи перед українським наступом, з іншого – розмови про те, що Україна видихнулася, сил уже не має. Щось "продається" на внутрішній ринок, щось на зовнішній.

Інформаційні кампанії змінюються, змінюється їхня тональність. Але суть залишається такою самою – очорнити Україну, залякати, знищити її.