Історія з арештом путіна в ПАР розвалила всі тези про неймовірну значущість БРІКС - Олексій Голобуцький

Цей саміт БРІКС розставив всі точки над "і" щодо реальних перспектив і впливовості цієї організації. І все — через питання участі Путіна на тлі ордера на його арешт від Міжнародного кримінального суду.

1. Якби Путін приїхав, але його НЕ заарештували, бо Рамафоса не наважився, — ПАР опинилася би під дуже жорстким пресингом Заходу, а це не те, що може собі дозволити ця держава. Події могли би розвивались по-різному, але Рамафоса найпевніше для початку втратив би крісло. А взаємини ПАР з БРІКС значно ускладнились би і взагалі на тлі пертурбацій відійшли би на третій план.

2. Якби Путін приїхав — і його, відповідно до підписаних ПАР зобов'язань, таки заарештували за рішенням МКС — це, фактично, стало би кінцем БРІКС, адже продемонструвало нульову лояльність країн-членів одна до одної.

3. Путін НЕ поїхав "за обопільною згодою з Рамафосою" — і це зафіксувало реалії: для ПАР взаємини з МКС і Заходом загалом мають набагато вищий пріоритет, ніж інтереси БРІКС, а тим більше Росії.

Реалії гучно розвалили тези про неймовірну значущість БРІКС як нового потужного геополітичного гравця, альтернативи ЄС, Америці і навіть НАТО (останні місяці від російських експертів звучали дуже різноманітні і однаково пафосні версії перспектив БРІКС як партнера Росії і, звісно, під її чутливим керівництвом). Не вийде з БРІКС нового геополітичного лідера.

Бо насправді всі країни-учасниці розуміють для себе, що вчинили би абсолютно так само, як Рамафоса: обрали свій інтерес, а не Росії і БРІКС. А коли всі учасники альянсу розуміють, що цей альянс для них і для всіх інших нічого не вартий, — прогноз доволі очевидний.

Джерело: пост Голобуцького у Telegram

Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.