80 мільйонів на фіктивну угоду: фірму з орбіти Юлії Тимошенко підозрюють у розкраданнях на харчуванні військових

Поки Міністерство оборони України продовжують трясти скандали із закупівлею продуктів для військовослужбовців за завищеними цінами, слідство розбирається з розкраданнями "улюблених" постачальників МОУ ще 2020-2021 років, на які пішли мільярди бюджетних гривень.

80 мільйонів на купівлю неіснуючої частки фінансової компанії

1 березня Київський апеляційний суд ухвалив рішення арештувати екс-директора ТОВ "Воєнсервіс-волонтер" до 4 квітня, з альтернативою застави 5 мільйонів гривень. Чоловіку загрожує тюремне ув'язнення від 7 до 12 років за статтею 191 КК України за розкрадання 80 млн грн з держбюджету. Про це свідчать дані сервісу YouControl.

За даними слідства, з грудня 2020 року до 20 квітня 2021 року "Воєнсервіс-волонтер" уклав з Міністерством оборони низку договорів з організації харчування військовослужбовців на суму 3 млрд 157 млн грн.

У якийсь момент директор "Воєнсервіс-волонтер" вирішив використати частину цих грошей на покупку статутної частки у фінансовій компанії "Анхель", на що з 1 по 10 лютого 2022 року було виплачено 80 млн грн.

Здавалося б, звичайна угода, але згідно з даними сервісу OpenDataBot, статутний фонд компанії становить лише 5 млн грн, з яких 34,5% (1 млн 725 тис. грн) належать сьогодні якраз "Воєнсервіс-волонтер".

Таким чином виходить, що або за право купівлі частки в 1,725 млн грн в "Анхелі" компанія "Воєнсервіс-волонтер" віддала 80 млн грн, переплативши приблизно в 46 разів, або кошти, на які компанія мала годувати українських військових, були просто вкрадені під виглядом фіктивної угоди.

Правоохоронці в особі Нацполіції та Офісу генпрокурора дійшли другого висновку і почали розслідування, вважаючи, що у директора "Воєнсервіс-волонтера" була змова з директором закритого венчурного фонду "ДК-Інвестмент", на рахунки якої і переказували ті самі 80 млн грн.

До чого тут "ДК-Інвестмент"?

Річ у тім, що до 7 лютого фонд володів 59,5% статутного фонду компанії "Анхель" на суму в 2,973 млн грн, але цього дня його частка зменшилася до 28,5%, або 1,718 млн грн, а частка "Воєнсервіс-волонтера" зросла з 9,5% (470 тис. грн.) до 34,5%, або 1,725 млн грн.

Простіше кажучи, 7 лютого "Воєнсервіс-волонтер" викупив у "ДК-Інвестменту" 1,25 млн статутного капіталу фінансової компанії "Анхель" за 80 млн грн, переплативши за неї у 64 рази.

Зауважимо, що, за даними сервісу OpenDataBot, ФК "Анхель" за 2020 рік показала відсутність доходу та збиток у 42 000 гривень, що якраз дорівнює мінімальній зарплаті за рік (12 місяців по 6500 гривень на місяць) своєму директорові.

Інакше кажучи, з великою ймовірністю можна казати, що "фінансова" компанія "Анхель" насправді фіктивна — "пустушка" і була використана для виведення коштів з "Воєнсервіс-волонтер".

Але чому, попри очевидність фіктивності такої угоди, екс-директор отримав підозру лише 2 лютого 2023 року? Для відповіді на це запитання треба придивитися до самого "Воєнсервіс-волонтера".

Від Юри Єнакіївського до Юлії Тимошенко

Що одразу впадає в око з ТОВ "Воєнсервіс-волонтер", то це величезна різниця між укладеними з Міноборони тендерами на харчування ЗСУ – 3,157 млрд грн, та статутним фондом компанії у 28 тисяч гривень. Різниця – у 112 750 разів, але чиновників Міноборони це не збентежило.

Так, "Воєнсервіс-волонтер", що виник 2016 року, абсолютно несподівано розквітнув 2020 року, коли виграв держтендерів на більш, як 1 млрд грн, при тому що 2019-го це були трохи менше як 12 млн грн. А 2021-го компанія отримала від держбюджету вже 2,71 млрд грн.

Такий різкий зліт пов’язують із тіньовим власником ТОВ "Воєнсервіс-волонтер" Олегом Атаянцем. У публічній площині він відомий як меценат і бізнесмен у сфері АПК, наприклад, його ТОВ "Перша плодово-овочева компанія" є помітним гравцем на ринку волоських горіхів.

Ще 2011-го фірми, які пов’язували з бізнесменом, почали вигравати тендери Міноборони, а його пов’язали з так званою "генеральсько-єнакіївською" групою, представленою тодішнім керівництвом МО України та нардепом Юрієм Іванющенком, наближеним до екс-президента Віктора Януковича і більше відомим як "Юра Єнакіївський".

Після зміни влади Атаянц опинився на якийсь час не при справах, а його фірмами навіть зайнялася прокуратура, але вже 2020-го почався зліт "Воєнсервіс-волонтер".

За даними OBOZREVATEL, Олег Атаянц не є повним власником "Воєнсервісу-волонтер", і за його спиною стоять інші люди.

Так, тіньовим бенефіціаром компанії Олега Атаянца, за версією журналістів, є Леонід та Артур Чечоткіни, які є родичами двічі екс-прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко.

Артур Чечоткін одружений на дочці політикині — Євгенії Тимошенко. Сам він займається бізнесом, щоправда, зараз офіційно лише у двох фірмах, але це робить його дуже багатим. Чого лише варті 47 гектарів землі під Києвом вартістю 175 млн грн.

Можливим секретом успішності бізнесу зятя Юлії Тимошенко є її політична гнучкість.

Так, 2019 року, за даними ЗМІ, Юлія Тимошенко активно намагалася співпрацювати з новою владою, але просила для себе посаду прем’єра, тож "кохання" не сталося. Підсумок — ТОВ "Воєнсервіс-волонтер" заробив на держтендерах всього 11,9 млн грн.

2020-го Юлія Тимошенко виявила більшу гнучкість, наприклад, половина фракції "Батьківщина" у ВР підтримала проект держбюджету-2021, що для опозиції виглядає дивно. І от збіг — 2020 року ТОВ "Воєнсервіс-волонтер" заробив на держтендерах вже 1 млрд 8 млн грн, або у 84 рази більше, аніж роком раніше.

"Телеграф" вже звертав увагу на ту регулярність, з якою фірми з імовірної "групи Олега Атаянца" потрапляють до об’єктиву уваги правоохоронців, але для нього самого це зазвичай нічим не закінчується.