Гра в піддавки: як Фірташ відновлює контроль над титановими родовищами

Дмитро Фірташ планомірно реалізовує сценарій відновлення контролю над Валки-Гацьківським, Межирічним та Малишевським титановими родовищами. Цей контроль він втратив через запровадження санкцій РНБО. Але 3-річний період дії персональних санкцій проти одіозного мільярдера закінчується вже за рік. До того часу Фірташ планує через суди блокувати будь-яку спробу держави передати конфісковані в нього активи комусь іншому.

Судовий екшн

Окружні суди, Держгеонадра та компанії Дмитра Фірташа влаштовують справжній перфоменс для глядачів із заздалегідь запрограмованим кінцем — перемогою олігарха в боротьбі за відновлення контролю над титановими родовищами. Найбільш яскрава частина вистави відбувається в судах — там з різною швидкістю, але з одним результатом юристи Фірташа знаходять суддів, які стають на бік позивачів.

Щоб виграти справу проти Держгеонадр, юристи Фірташа закидали Київський, Рівненський, Житомирський, Дніпропетровський окружні адміністративні суди позовами від підприємств, які розробляли родовища, поки спецдозволи не зупинили Держгеонадра. Таку тактику юристи бізнесмена впроваджують і щодо інших його підприємств. Цим обурена адвокатська спільнота, але на хід справ це ніяк не впливає.

Позиваються ТОВ "Валки-Ільменіт", ТОВ "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат", ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" та ПрАТ "Рівнеазот", кінцевим бенефіціарним власником яких є Дмитро Фірташ.

Цікаво, що з усіх окружних адмінсудів, куди звернулися юристи бізнесмена ще на початку квітня, щоб поновити право на розробку родовищ, лише суддя Світлана Конєва з Дніпропетровського окружного адмінсуду задовольнила заяву про забезпечення позову Мотронівського ГЗК та зупинила дію наказу Держгеонадр "в частині зупинення ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" спеціального дозволу на користування надрами № 3640 від 31.12.2004".

Житомирський окружний адмінсуд довго залишав без розгляду позови підприємств Фірташа, але у травні суддя Дмитро Гурін таки відкрив провадження в адміністративній справі за позовом ТОВ "Валки-Ільменіт" до Державної служби геології та надр України "про визнання протиправним та скасування аналогічного пункту наказу". Підприємство бореться за право розробляти Валки-Гацьківське родовище.

За даними реєстру судових рішень, лише Київський окружний адміністративний суд, до якого звернулися з колективним позовом підприємства Фірташа, залишив його без розгляду.

Видобуток зупинили, виробництво працює

Держгеонадра зупинили дію спецдозволів комбінатам Дмитра Фірташа 28 березня 2023 року через те, що він сам перебуває під персональними санкціями РНБО з червня 2021 року. Ці спецсанкції діятимуть 3 роки.

В компанії Group DF, яка контролює титанові активи бізнесмена, звертають увагу на те, що Дмитро Фірташ давно подав до суду позов щодо незаконності санкцій, введених проти нього президентом України та РНБО. Але суди постійно відкладаються та переносяться на прохання юристів СБУ, які представляють сторону відповідача.

В Group DF називають рішення Держгеонадр таким, що шкодить економіці України, бо призведе до зупинки згаданих ГЗК. "Це закінчиться зупинкою підприємств, більше тисячі працівників в Іршанську Житомирської області та Вільногірську Дніпропетровської області залишаться без роботи, а міста — без податків. Це ускладнить і без того важку економічну ситуацію в країні", — прогнозує керівник з корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.

Довгий час "Кримський титан" Дмитра Фірташа переробляв ільменіт виробництва "Валки-Ільменіт" та Межиріченського ГЗК. В грудні 2021 року Group DF була вимушена продати це підприємство компанії "Російський титан". "Ільменітовий концентрат, який виробляли наші ГЗК, поставлявся в Євросоюз та на внутрішній ринок — державному переробнику "Сумихімпром". Йдеться виключно про хімічний титан, який використовується для виготовлення двоокису титану, який є інгредієнтом для виготовлення білил та фарб", — запевняє Арестархов.

"Валки-Ільменіт" та Межиріченський ГЗК припинили видобуток руди на заборонених родовищах в кінці квітня, але запаси сировини на складах дозволяють підприємствам займатися її переробленням без зупинки, кажуть в компанії. Якщо суди стануть на бік компанії, це убезпечить колективи комбінатів від простою та вимушеного безробіття. "Якщо ні – підприємства будуть зупинені. Держава від цього не виграє. Це маленький, але дуже яскравий приклад того, яка у нас не продумана економічна політика", — фіналізує Арестархов.

Розробка Валки-Гацьковського та Межирічного родовищ дозволяла комбінатам Фірташа за сприятливої цінової кон'юнктури щорічно отримувати до 200 тис. тонн ільменітового концентрату хімічного призначення на рік.

Заради справедливості зазначимо, що металевий титан, який має, зокрема, і військове призначення, мав видобувати Мотронівський ГЗК Фірташа на Мотроно-Аннівській ділянці Малишевського родовища. Але з початку його розробки у 2015 році там так і не вдалося побудувати ГЗК та випустити бодай тисячу тонн продукції. Втім, з Фірташа "викачали" на цей проєкт близько $150 млн інвестицій під обіцянки, що ГЗК щорічно вироблятиме приблизно 120 тис. тонн ільменітового концентрату, 14 тис. тонн — цирконієвого та 20 тис. тонн рутилового. Ці продукти використовуються у виробництві кераміки, електродів, авіа-, судно- та ракетобудуванні та представляють високий інтерес для майбутніх інвесторів.

Чому ОГХК цікавлять родовища Фірташа

Ті самі концентрати виробляє і державна Об’єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК). Тому нещодавно призначений заступником голови правління компанії Дімітрі Каландадзе накинув оком на родовища, які поки що не можуть розробляти компанії Фірташа. Він розказав "Телеграфу", що отримання спецдозволів, за які воює Фірташ у судах, допомогло б компанії збільшити прибутки.

"Ми, як державна компанія, безумовно, зацікавлені в освоєнні нових титанових родовищ, а саме — Валки-Гацьківського, Малишевського, Межирічного. Це збільшить нашу ресурсну базу, забезпечить нам інвестиційну привабливість, нові робочі місця та буде підтримувати економічну стабільність в компанії", — каже Каландадзе. За його словами, в разі оголошення конкурсу Держгеонадр на ці родовища та після погодження цих намірів з Фондом держмайна України, ОГХК претендуватиме на отримання зазначених дозволів.

Новопризначений заступник голови правління ОГХК ексклюзивно додав, що в компанії працюють над укладанням нових контрактів для виходу на європейські та американський ринки. "У 2023 році ми плануємо реалізувати 170 тис. тонн продукції на експорт, за яку очікуємо отримати $50 млн прибутку. Ми також закрили усю заборгованість за 2022 рік по виплаті заробітних плат працівникам", — повідомив Каландадзе.

У Фонді держмайна України (ФДМУ), який керує ОГХК, "Телеграфу" розказали, що запланували продаж компанії на відкритому аукціоні влітку цього року. "Очікуємо, що в травні парламент ухвалить законопроєкт, який дозволить відновити велику приватизацію. В разі її відновлення, ФДМУ виставить ОГХК на приватизацію в третьому кварталі", — повідомили в пресслужбі Фонду. Там же нам прокоментували, що в разі, якщо Держгеонадра виставить на аукціон відповідні спецдозволи, "компанії зі сфери управління ФДМУ візьмуть участь у таких конкурсах". Нам не уточнили, які саме, адже наразі в управлінні ФДМУ, окрім ОГХК, знаходиться Демуринський ГЗК, конфіскований у російського бізнесмена Михайла Шелкова. Він також може випускати рутил, ільменіт, цирконій, щоправда, в менших обсягах, ніж ОГХК.

Окрім Фірташа, родовища нікому не дістануться?

Мало хто звернув увагу на те, що Держгеонадра саме призупинили, а не анулювали спецдозволи на розробку родовищ компаніям Фірташа. "Телеграф" поцікавився у відомства, чому саме таке рішення прийнято.

Голова Держгеонадр Роман Опімах розтлумачив, що його служба в разі застосування строкових спецсанкцій проти особи має право запровадити лише зупинку спецдозволів. Виходить, якби проти Дмитра Фірташа РНБО запровадила безстрокові санкції, тоді Держгеонадра могли б анулювати спецдозволи на розробку родовищ. І тут найцікавіше. "Слід зазначити, що відповідно до частини шостої статті 57 Кодексу України про надра, зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами не є підставою для переривання строку його дії. Отже, правові підстави для виставлення на конкурс чи аукціон ділянок надр, які надані у користування зазначеним вище надрокористувачам, зараз відсутні", — пояснив "Телеграфу" Роман Опімах.

Це означає, що ніякі інші переробники титанових руд в Україні, а це ОГХК, Демуринський ГЗК та приватна ВКФ "Велта" не зможуть позмагатися за титанові родовища Фірташа на відкритому конкурсі. Такий сценарій заклала ще РНБО. Тож, підприємствам бізнесмена лишилось дограти титановий екшн до 2024 року, коли санкції проти підприємця припинять свою дію.