ЗСУ близько. Що буде з Кримом після повернення в Україну: інтерв'ю заступника міністра реінтеграції Стельмаха

Крим — законна ціль України. Але після повернення півострова доведеться вирішити багато проблем

Останнім часом все впевненіше звучать заяви, що Крим буде деокупований, — якщо раніше в це вірили переважно українці, то зараз за повернення полуострова Україні виступають все більше цивілізованих країн світу.

"Телеграф" обговорив з заступником міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Анатолієм Стельмахом, чого чекати у питанні Криму.

— У ЗМІ все частіше з’являється інформація про те, що США пом’якшили своє ставлення щодо повернення Україною Криму військовим шляхом і мають намір активно підтримати наше прагнення. Як ви можете прокоментувати такі заяви?

— Крим був і є українським. Приналежність цієї території визнана всім цивілізованим світом. Наші партнери неодноразово давали нам сигнали, що свою землю ми маємо звільняти у будь-який спосіб. Зокрема, і військовий. У цьому західна коаліція нам активно допомагає. Водночас повномасштабна війна показала, що будь-які переговори з агресором ще більше розпалюють його апетити й іти на поступки він не збирається. Офіційні особи з адміністрації Джозефа Байдена все частіше висловлюють переконання, що удари по тилових військових об’єктах, які знаходяться в Криму, можуть серйозно підірвати здатність москви проводити будь-які дії по всій лінії фронту. Не говорячи вже про можливість бодай якось просунути її вперед. Тож рано чи пізно Крим буде звільнений. І для цього у нас є весь потенціал.

— На вашу думку, чи стане звільнення Криму несподіваним кроком для влади? Чи готувалася держава до реінтеграції півострова всі попередні роки?

— Мінреінтеграції вже зараз проводить відповідну роботу і є безпосереднім учасником всіх процесів, які передують подальшому поверненню півострова у правове, інформаційне, соціально-економічне, культурне, освітнє та політичне поле України. Ще у 2021 році Президентом була затверджена Стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території АР Крим та міста Севастополя, Урядом – план її виконання, який розробляло наше міністерство. Безумовно, деякі пункти потребують оновлення та корегування, процес не стоїть на місці!

Для відновлення діяльності органів державної влади, правоохоронних органів, судів тощо створюється кадровий резерв. Цим наразі займається відповідна робоча група, до якої входять близько 40 експертів.

У Єдиному реєстрі досудових розслідувань фіксуються факти порушень прав, свобод і законних інтересів громадян України. Запроваджуються правові процедури для повернення всього, що незаконно відібрали окупанти та їхні поплічники. Майно, яке було націоналізоване або по декілька разів перепродавалося, безумовно буде повернено законним господарям. Українська влада відстежує цей процес.

Також постійно доповнюються і готуються до подання на розгляд Кабінету Міністрів санкційні списки. Туди вносять дані про фізичних та юридичних осіб, причетних до порушень прав людини в Криму під час тимчасової окупації.

Окремо варто згадати про Стратегію розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки. В її межах Мінреінтеграції ініціювало створення Національного корпусу кримськотатарської мови (НККМ). Це онлайн-платформа, яка виконує функцію відкритої бази даних навчально-освітніх, наукових та інших матеріалів. Наразі з цією метою триває збір друкованих та онлайн-джерел. Мета проєкту – зробити кримськотатарську мову широковживаною, дослідити, розвинути її та дати поштовх для впровадження в операційних системах, онлайн-перекладачах тощо.

Також на початку цього року Уряд прийняв постанову "Про утворення Національної комісії з питань кримськотатарської мови", розроблену Мінреінтеграції.

Крім того, Мінреінтеграції брало участь у розробці проєкту Указу Президента України "Про встановлення Дня кримськотатарської мови і літератури".

Всі ці заходи й проєкти є частиною загальної Стратегії відновлення Криму після деокупації та Стратегії відновлення України в цілому. Їх реалізація – це свідчення того, що Україна рано чи пізно поверне Крим.

— На чому ґрунтуватиметься загальна концепція відновлення Криму?

— За понад 30 років незалежності України базовими цінностями в житті наших співвітчизників стали гуманність, повага до прав людини та відкритість громадянського суспільства. Увесь час окупації Кримського півострова російські агресори відверто зневажають ці цінності та намагаються їх знищити. Тому загальна концепція відновлення Криму після деокупації будуватиметься перш за все на тому, щоб він став комфортним для життя людей і відкритим для світу. Його населення повинно отримати можливість жити у суспільстві, вільному від переслідувань, насильства і мілітаризації. Крим має стати найкращим і найбезпечнішим місцем не лише в Україні, а й на континенті.

Втілюючи цю концепцію, маємо пам’ятати, що Крим – це домівка відразу трьох корінних народів: киримли, караїмів і кримчаків. Тож розвивати й відновлювати півострів необхідно з обов’язковим урахуванням їхніх потреб. Сплетіння різноманітних культур має стати основою взаємовідносин між мешканцями Криму в майбутньому. Україна, як держава, зі свого боку виконає у такий спосіб свої зобов’язання щодо збереження та розвитку корінних народів, а також матиме змогу розвивати туристичний потенціал, популяризувати культурні й освітні проєкти.

— Які першочергові кроки має здійснити держава після деокупації?

— Насамперед маємо відновити й розвинути усе позитивне, чим славився український Крим до окупації росією. Подолати наслідки економічної, правової кризи та мілітаризації.

Під час перехідного періоду в Криму працюватимуть військові та військово-цивільні адміністрації. Їх необхідно укомплектувати кваліфікованим персоналом. Як я уже згадував вище, наразі створюється кадровий резерв і відбувається навчання відповідних фахівців. До їх числа увійдуть також внутрішньо переміщені особи з Криму, військові цивільних спеціальностей, загалом ті, хто не зрадили Україну, живучи в Криму.

Наступний крок – перехідне правосуддя, питання захисту прав людини, притягнення до відповідальності тих, хто співпрацював з окупантами, амністія та люстрація.

Населення, яке незаконно заїхало на територію півострова, має залишити Автономну Республіку Крим і місто Севастополь добровільно або шляхом примусового видворення. Це стосуватиметься безпосередньо корінних громадян росії, які оселилися в Криму після окупації. На мою думку, це найоптимальніше рішення, яке можна застосувати і яке не суперечитиме міжнародному праву.

Очевидно, що будуть винятки. Наприклад, для адвокатів, які приїхали з рф, жили в Криму та допомагали політв’язням, або для дружин політв’язнів, або для осіб, які на момент 2014 року були в процедурі набуття українського громадянства і мали посвідку на проживання тощо.

Невідворотність відповідальності. Всі, хто чинили воєнні злочини чи злочини проти людяності, займалися політичними переслідуваннями, відбирали майно, поширювали російську пропаганду чи готували дітей до служби в російській армії, понесуть заслужене покарання. В першу чергу йдеться про топ-посадовців окупаційних адміністрацій, які ухвалювали управлінські рішення.

Відновлення економіки й інфраструктури. Насамперед з орієнтацією на туристичну сферу. Очікуємо значного збільшення туристичних потоків з материкової України та країн-партнерів. Тож передусім йдеться про санаторії, бази відпочинку, оздоровчі комплекси тощо. Водночас важливим є запуск регулярних пасажирських рейсів, круїзних маршрутів, відновлення авіаційного сполучення, морських перевезень, роботи портів тощо.

Паралельно зі згаданими вище заходами відбуватиметься поступова, а головне – більш активна українізація. Українська мова поширюватиметься насамперед у державних та освітніх закладах. Адже все те, що відбувалося в цьому напрямі тут раніше, продемонструвало свою неефективність. Політику українізації Криму потрібно проводити більш активно. Загалом кримчани не будуть жити так, як раніше.

— Що робити звичайним кримчанам у разі активних наступальних дій з боку ЗСУ й до чого їм готуватися?

— При наближенні Збройних Сил України насамперед потрібно не наражати своє життя на небезпеку. По можливості виїжджати з території півострова через треті країни. Тим людям, яких російські злочинці намагаються призвати до свого війська, раджу всіляко уникати мобілізації. Адже якщо людина просто жила в Криму – це одна справа. Якщо взяла до рук автомат – має зовсім інший юридичний статус.

Тим людям, які вимушено отримали російські паспорти, порада: не позбувайтеся українських документів, ЗС України вже близько. Всі наші союзники одностайні у тому, що Крим – це законна ціль України, оскільки це наша територія, визнана всім світом.

Загалом я б радив дуже серйозно поставитися до цих речей і пригадати приклад Херсона. Там росіяни та їхні поплічники теж кричали, що росія тут назавжди. Їхні сподівання змінилися відразу після приходу ЗСУ. Ті, хто встигли втекти, зараз переховуються у віддалених куточках російської федерації й не мають нічого, окрім репутації зрадника. Ті, хто залишилися, відповідатимуть за свої дії перед законом.