"Дуже важливо, що ви сповнені амбіцій": посол ЄС у Києві про те, коли Україна стане членом Євросоюзу

Вже цього тижня в Києві відбудеться саміт Україна-Євросоюз, на якому однією з головних тем стане виконання домашнього завдання для української сторони як країни-кандидата на вступ до ЄС.

"Телеграф" поцікавився у голови Представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікаса, чого очікувати від цієї важливої зустрічі у верхах, коли Україна реально зможе отримати статус члена ЄС та про інші бар'єри.

— З огляду на велику кількість спекуляцій довкола теми євроінтеграції, все ж таки скажіть, коли Україна буде готова стати повноправним членом Євросоюзу по закінченню війни?

— Ніхто не може цього сказати. Дуже багато залежить від країни-кандидата. Ви виконуєте домашнє завдання та імплементуєте законодавство ЄС, звичайно, з нашою допомогою. Але ніхто ніколи не зможе сказати точно, коли це станеться.

— Чи зможе Україна стати членом ЄС, наприклад, в цьому десятиріччі?

— Ніхто не може обіцяти цих речей (що Україна зможе стати членом ЄС через певний період, — Авт.). Швидкість будь-яких інтеграційних процесів в основному залежить від країни-кандидата. Як вона імплементує законодавство ЄС, наскільки самовіддано працює.

— Раніше звучали оптимістичні заяви від окремих представників українського уряду та деяких дипломатів щодо членства України в ЄС через два роки?

— Дуже важливо, що сама країна-кандидат повна амбіцій і визначає для себе дедлайни. Згадую також про Естонію, коли я був службовцем – ми робили те ж саме. Ми хотіли бути готовими до цієї дати і це більш-менш так і відбувалось.

— Що українська сторона може очікувати від саміту Україна-ЄС, який відбудеться 3 лютого у Києві?

— Насамперед — знак солідарності з Україною. Серед питань, які будуть обговорюватися. Це, звичайно, воєнна ситуація, мирний план Зеленського, що знаходить підтримку в ЄС. Ми бачимо стан підтримки і нашої допомоги Україні, як військової, так і економічної, фінансової, гуманітарної, енергетичної і т.д. Ми будемо обговорювати прогрес України в її роботі над деякими рекомендаціями. Ми виходимо з рішення про надання Україні статусу кандидата. Цей ряд питань надзвичайно довгий.

— Одним із законів, прийнятих нещодавно Верховною Радою, довкола якого почалися гострі дискусії, став проєкт щодо виборів суддів КСУ. Чи відповідає цей документ рекомендаціям ЄС?

— Давайте зачекаємо на дискусію, яка відбудеться пізніше на цьому тижні. Європейська комісія уже заявила, що деякі аспекти необхідно виправити.

— На вашу думку, чи повинна України змінити деякі положення цього закону та які саме?

— Деякі аспекти слід виправити. Все має йти по-порядку. Побачимо, як триватиме дискусія. Ми всі працюємо над цим з Україною в рамках (Венеційської, — Авт.) комісії.

— У грудні 2022 року стало відомо, що Україна виконала сім рекомендацій Єврокомісії, чи це є позитивним сигналом для ЄС, що Київ все робить добре?

— Прогрес імплементації, оцінювання – це для Європейської комісії. І дане оцінювання триває, не можу вам більше нічого сказати.

— З іншого боку у України теж є певні питання якщо не до самого ЄС, так до окремих його членів. Наприклад, є так званий "фактор Угорщини", яка відверто зайняла проросійську позицію та блокує важливі для Києва рішення, у тому числі євроінтеграційні. Які у Брюсселю є дієві інструменти тиску на цю країну?

— Ми не говоримо про те, щоб чинити тиск, особливо на країни-члени. В ЄС ми працюємо об’єднано, і всі кінцеві рішення приймаються консенсусом. Таким як і було рішення надати Україні статус кандидата.

— Згадуючи про ще один напрямок євроінтеграції, не можна не оминути сферу енергетики. Наскільки українська енергосистема готова до інтеграції з європейською з огляду на технічні питання та наслідки масованих ударів рф по енергетичних об'єктах України?

— Технологічні можливості лінії зв’язку не такі вже й погані, вони добре поєднані (енергетична система України і ЄС. – Авт.). Існують деякі регулятивні аспекти, які необхідно вирішити так, щоб енергетичний ринок і ринок електрики зокрема функціонували точно згідно з повними європейськими стандартами і законодавством. Мова йде про ринковий регулятор всіх цих речей.