Держбюджет-2022: в пріоритеті борги і "Велике будівництво", але без підвищення податків нікуди

Витрати продовжують перевищувати доходи

На черговому засіданні Кабінету міністрів України було затверджено проект державного бюджету на 2022 й рік. «Телеграф» оперативно проаналізував документ і розібрався, на що в першу чергу планують витратити державні гроші в майбутньому році.

Загальний обсяг доходів Держбюджету-2022 Кабмін прогнозує на рівні 1 трлн 267 млрд грн, що на 160 мільярдів більше, ніж у 2021 році. Правда витрати все одно виявляться вищими — 1 трлн 465,7 млрд грн. Однак в уряді вважають це скоріше «плюсом», оскільки тим самим дефіцит зменшиться до 3,5% ВВП.

Згідно з прогнозом уряду, ВВП виросте на 3,8%, а інфляція складе всього 6,2%, правда в поточному році прогнози на інфляцію підлеглих Дениса Шмигаля не підтвердилися. При цьому середньомісячна заробітна плата складе 15 258 гривень, а курс долара — 28,7 грн.

Ось уже протягом кількох років найбільшим пунктом у витратах держбюджету продовжує залишатися погашення державного і гарантованого державою боргу — на це підуть 393,3 млрд грн або 26,8% із загального обсягу витрат.

На другому місці за витратами сектор безпеки — 5,95% ВВП або 319,4 млрд грн (плюс 52,1 млрд грн до 2021 року), з яких 15,5 млрд планується направити на будівництво житла для військовослужбовців та ветеранів АТО/ООС. Безпосередньо на Міноборони виділять рівно 131 мільярд гривень, з яких 72 мільярди витратять на зарплату і майже 33 мільярди — на розвиток і закупівлю військової техніки і озброєнь.

«Бронза» у сфери соціального захисту населення — 320,1 млрд грн, серед яких 200,6 млрд гривень дотації Пенсійному фонду України на виплату 10,8 млн пенсіонерів, і 34 мільярди гривень на дотації по ЖКГ.

Закладених в 2021 році на ті ж потреби 35,2 млрд грн вистачить тільки до грудня, тож 3 мільярди гривень за грудень доведеться запозичити з бюджету майбутнього року.

Продовжить користуватися особливою прихильністю держави інфраструктура і програма «Велике будівництво» Володимира Зеленського. На це хочуть направити 124,1 мільярда гривень, з яких 40 мільярдів держава хоче зайняти.

Також Кабмін планує збільшити відразу на 56% — до 22,5 тис. грн, середню зарплату лікарів, зробивши її мінімальний розмір не менше 20 тис. грн. Зарплату для середнього медичного персоналу планується відповідно встановити в розмірі 14,5 і 13,5 тис. грн.

Також уряд хоче збільшити зарплату 428 тис. українських вчителів, правда до 4000 доларів, обіцяних під час передвиборчої кампанії Зеленського, як і раніше далеко. Зате на 700-900 гривень збільшать стипендії, так що студенти професійно-технічних навчальних закладів будуть отримувати до 1250 гривень, студенти вузів — до 2000 гривень, а відмінники — до 2550 гривень.

У той же час вітчизняній науці як і раніше не пощастило — її фінансування збільшать всього на 1,6 млрд грн до 13,8 млрд грн.

Разом з тим має велике значення — в 1,9 рази, до 7,9 млрд грн, хочуть збільшити витрати на цифровізацію, а 7,5 млрд грн хочуть витратити на розвиток стратегічних галузей промисловості — авіабудування, ВПК і космічну галузь. Ймовірно, сюди повинна увійти підтримка титанової галузі України, що може дозволити Україні заробити до 25 млрд дол щорічно і послабити російський ВПК.

Важливим фактором при формуванні бюджету на 2022 рік прийняття гучного закону 5600, яким підвищать ряд податків. Економічний експерт Данило Монін на своїй сторінці в Facebook звернув увагу, що влада ВЖЕ розпланувала, куди витратить гроші, отримані після його прийняття.

«Хочете перепис, який відкладають вже 10+ років? Хочете цифровізацію в державі? А фіг Вам! Прийміть 5600 — тоді буде», — написав Монін, акцентуючи, що таким чином влада практично примушує парламент прийняти цей резонансний законопроект.

Дійсно, у багатьох презентаціях КМУ, що показують статті фінансування, прямо вказується, скільки грошей туди направлять в разі прийняття законопроекту №5600, а в цілому його потенціал для доходів держбюджету оцінили приблизно в 30 мільярдів гривень.

Як писав «Телеграф», так званий «антиолігархічній» законопроект №5600 на ділі б’є по безлічі галузей бізнесу і пересічним громадянам, погрожуючи від зростання податків до подорожчання нерухомості і пива. У липні він вже пройшов перше читання у Верховній Раді.