Монополія по-українськи від Гетманцева: хто і як намагається підім’яти тютюновий ринок України

Український ринок сигарет залишається однією з найприбутковіших і найпривабливіших галузей економіки. І поки одні нардепи намагаються встановити на ньому нові «правила гри», інші роблять усе, щоб максимально звести прибуток в одні руки. Це при тому, що, на думку АМКУ, цей ринок в Україні і так є одним із найбільш монополізованих.

"Телеграф" розбирався, хто і як намагається влаштувати переділ на тютюновому ринку країни.

Прибутковий ринок

Близько 24,5 млрд цигарок – стільки за даними ЗМІ було реалізовано за 9 місяців 2021 року, що принесло до держскарбниці майже 36 мільярдів гривень з одного лише акцизу. І це лише офіційні дані, тоді як за даними самих «тютюнників», нелегальний сегмент ринку становить близько 18% і продовжує зростати. Тобто кожна п’ята цигарка виготовляється та продається без сплати податків.

Звичайно, така вигідна сфера бізнесу не може не привертати уваги великих гравців, і тютюновий ринок залишається об’єктом пильної уваги Антимонопольного комітету України.

Щоправда, справляється зі своїми обов’язками АМКУ не так, щоб дуже добре, тим більше, що сама держава постійно намагається цю монополію закріпити.

Національний оператор тютюнових виробів

9 вересня 2020 року Кабінет міністрів за рекомендацією Міністерства розвитку економіки вирішив реалізувати до кінця 2021 року в Україні експериментальний проєкт «Національний оператор на ринку тютюнових виробів».

Постанова КМУ №840 визначала вимоги до такого Нацоператора, під які, на думку ЗМІ, підходила лише одна компанія, скандально відома «Тедіс Україна».

З подібним документом не погодилися 46 народних депутатів, які подали подання до Конституційного суду, оскільки Постанова обмежувала конкуренцію, встановлювала монополію для однієї фірми та унеможливлювала зайняття подібною діяльністю для інших компаній.

КСУ прийняв до розгляду це подання та скасував документ Кабміну.

Однак ця спроба виявилася лише одним із аналогічних способів просунути потрібні інтереси.

Закон про податки, але на користь табачників

30 листопада Верховна Рада України у другому читанні ухвалила законопроєкт №5600, який викликав багато невдоволення у бізнесу та експертів через пропоноване ним зростання податків.

Проте серед 159 поправок, які розглянули парламентарії, ховалася одна, яка не мала відношення до теми законопроєкту, але була повністю на користь тютюнових монополістів.

Як повідомив у той же день на своєму Телеграм-каналі народний депутат, заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Андрій Холодов, парламент не підтримав 144-ту поправку, яка лобіювала інтереси тютюнових компаній.

«Поправка пропонувала дати виробникам сигарет можливість антиринково тиснути на оптові торгові компанії, втручатися в їхню бізнес-діяльність, вимагати документи, які є комерційною таємницею та дискримінувати одні компанії на користь інших. Виробники цигарок отримали б прав більше, ніж має Антимонопольний комітет і Державна податкова служба», — написав політик.

Забудьте про комерційну таємницю

Отже, що саме пропонувала поправка №144 до законопроєкт №5600?

Йшлося про покладання функцій контролю за обігом підакцизних товарів, у тому числі цигарок, на самих виробників та імпортерів цих товарів в Україну.

Поправка пропонувала розробити тютюновим виробникам та імпортерам систему контролю за обігом своєї продукції. У рамках останнього дані фірми могли вимагати від роздрібних продавців наявності аналогічної системи контролю, а головне – інформації про обіг реалізованої продукції.

Простіше кажучи, роздрібні продавці мали звітувати про рух кожної пачки сигарет, але не перед державою, а перед виробниками, імпортерами чи оптовими продавцями сигарет. Тобто ні про яку комерційну таємницю не варто й говорити.

Але головне в іншому — виробникам, імпортерам або оптовим продавцям сигарет надавалося право припинити відвантаження товару роздрібному продавцю, якщо інформація останнього про свої продажі викликала підозри.

Наприклад, продавець хоче замовити сигарет на 20% більше, ніж продає в середньому за 2 тижні, або товарні запаси продавця все на ті ж 20% більше за його середні продажі за 2 тижні.

Продовжити постачання своєї продукції роздрібному контрагенту оптовик, виробник чи імпортер міг, якщо його вимоги були задоволені.

Неважко уявити, що за наявності недобросовісної конкуренції ці норми поправки №144 легко було використати для того, щоб тиснути на роздрібні точки продажу сигарет.

Поправка Гетманцева – на користь західних виробників?

Але, мабуть, найцікавішими питаннями є автор поправки №144 і в чиїх інтересах вона мала працювати?

Авторство поправки зазначено за головним ініціатором та прихильником закону 5600, головою комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим.

У тому, що стосується відповіді на питання, хто є головними одержувачами цієї поправки, особливої інтриги також немає.

Законопроєкт пропонував наділити правом такого контролю виробників, імпортерів та оптових торговців цигарками.

Зараз на тютюновому ринку України працюють 6 виробників цигарок, з яких 4 іноземні — British American Tobacco, Philip Morris, JTI та «Імперіал Тобакко», а двоє, українські — Львівська тютюнова фабрика та «Юнайтед Табако» з Дніпропетровської області. Причому вітчизняні виробники контролюють лише близько 12% ринку.

Втім, чи виробники користуватимуться такими широкими правами – питання, адже своєї торгової мережі вони не мають.

Російські гроші

Головним оптовим торговцем тютюновими виробами в Україні є ТОВ «Тедіс Україна», компанія, за якою давно тягнеться скандальний шлейф ще з часів, коли вона мала назву «Мегаполіс Україна».

Через стару назву компанія чітко пов’язувалася з власником групи «Мегаполіс» російського олігарха Ігоря Кесаєва і після 2014 року зазнавала постійного тиску як з боку активістів, так і правоохоронців. Не допомогла навіть зміна назви фірми у 2016 році, вже у 2017 році тодішній глава МВС Арсен Аваков звинуватив тепер уже «Тедіс Україна» у фінансуванні тероризму.

З того часу «Тедіс Україна» дещо втратила свої позиції, так, якщо у 2015 році тоді ще «Мегаполіс Україна» контролювала 90% оптової та роздрібної торгівлі тютюновими виробами, тепер, за даними самої компанії, їхня мережа продажів охоплює 45 тисяч роздрібних точок з загального обсягу 60 тисяч.

АМКУ раз у раз звинувачує «Тедіс Україна», та й інші тютюнові компанії у встановленні монополії на ринку і штрафує. Так, 10 жовтня 2019 року Антимонопольний комітет оштрафував тютюнові компанії на 6,5 млрд грн, 3,43 млрд з яких мала виплатити саме «Тедіс Україна». Щоправда, у 2021 році Верховний суд України скасував це рішення АМКУ.

Поки що нардепам вдалося помітити і відбити чергову спробу монополізувати тютюновий ринок, але явно варто очікувати на нові, адже доходи тієї ж «Тедіс Україна» за підсумками 2020 року склали 55 мільярдів гривень. А середньостатистичний курець українець витрачає на цигарки щороку понад 20 тисяч гривень.