Емісія гривні штовхає вгору курс та ціни – чому українці стали жити гірше?

Чому багато гривні не робить українців багатшими і чому доходи українців падають

2022-й рік, що проходить, запам’ятається багатьом українцям війною з Росії і ускладненням життя, викликаним зростанням цін і курсу долара. Навіть у тих регіонах, куди війна майже не дотяглася, не рахуючи ракетних ударів агресора.

Чому це трапилося, за рахунок яких грошей виживає країна і на що українцям чекати у 2023 році, розбирався "Телеграф".

Емісія — це нормально, але в міру

Кожна грошова купюра має номінальну ціну, зазначену у ньому. Скажімо 100 гривень. У нормальних умовах її можна купити товарів чи послуг саме у цю суму.

Але якщо бажаючи стати "багатшою" держава надрукує ще одну таку ж купюру, фізично залишивши кількість товарів та послуг на колишньому рівні, люди будуть готові віддати 200 гривень за ті ж товари та послуги. Адже паперова банкнота не має такої цінності, як реальний товар.

Так у дуже грубому наближенні виглядає вплив кількості грошей, чи грошової маси, на життя і достаток людини. Випустивши багато паперових чи електронних грошей, не вийде жити багатше. Випуск нових грошей називається емісією. Щоправда, бувають ситуації, коли без цього не обійтись.

Кожна третя гривня держвидатків – емісійна

У своєму черговому звіті про джерела фінансування видатків держбюджету Міністерство фінансів зізналося, що приблизно 30% цих видатків, або 300 млрд грн із 988 млрд, становлять кошти НБУ.

Іншими словами, Національний банк випустив (надрукував) додаткові 300 млрд. грн. Сталося це за допомогою продажу облігацій державної внутрішньої позики ( ОВДП ), випущених Міністерством фінансів та викуплених Нацбанком. Для цього НБУ і "надрукував" нові банкноти.

"Прибутковість військових облігацій у гривні сьогодні в середньому 14%, банки приймають депозити населення під 17-18%, зрозуміло, що ні банки, ні пересічні громадяни купувати облігації не стануть, це занадто невигідно. Єдиним їх покупцем стає Нацбанк, який заради цього і випускає гривню, зараз емісія становила близько 315 млрд грн", — пояснив "Телеграфу", чому НБУ став основним покупцем облігацій та "фінансистом" держбюджету, член Дискусійного економічного клубу Олег Пензін.

Якщо подивитися дані НБУ, то на 1 лютого з 1,05 трлн. грн. в ОВДП, НБУ належали всього 310 млрд. грн., а 555,8 млрд. припадали на комерційні банки. На 15 вересня із загального обсягу 1,29 трлн грн на НБУ припадало 619,6 млрд грн, а на комерційні банки – 502 млрд грн.

Виходу немає – податків на війну не вистачає

Зрозуміло, першопричиною емісії є бажання НБУ, а необхідність фінансування різко збільшених витрат на ведення війни з Росії.

Так, згідно зі звітом Державної податкової служби за січень-серпень фіскали зібрали до державного бюджету 482,8 млрд грн, що на 62,7 млрд грн більше, ніж за 8 місяців 2021 року. Зі скасуванням пільг зросли і доходи від митних надходжень – до 22 млрд грн у липні. Але це лише 56% довоєнного рівня.

При цьому влітку міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що держбюджет отримує лише 30% митних та 70% податкових надходжень від довоєнного рівня, а за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, на місяць на війну Україна витрачає 130 млрд грн.

Простіше кажучи, незважаючи на приріст податків, про який звітували фіскали, грошей на війну не вистачає. І зібраних 482 млрд. податків вистачить максимум на 4 місяці війни, і це якщо більше нічого не фінансувати.

"У серпні ми зібрали 94 млрд грн податків, а витратили 208 млрд, у тому числі 102 млрд — на військові витрати. Так, ми отримуємо фінансову допомогу від наших партнерів, але саме на військові витрати ми їх витрачати не можемо. Єдиний вихід — позика через механізм військових облігацій, які через низьку прибутковість купує лише НБУ, за рахунок емісії грошей. Тобто просто немає іншого виходу", — резюмує Пензін.

Емісія та курс долара – чому падає гривня

Але емісія грошей не лише дозволяє фінансувати війну з Росії, вона сильно впливає і на життя пересічних українців.

Так, саме емісію називають основною причиною зростання курсу долара Олега Пендзіна і, якоюсь мірою, голова Нацбанку Кирило Шевченко.

"Як працює монетизація? "Емісійна" гривня потрапляє на валютний ринок і тисне на обмінний курс. Національний банк частково стримує тиск завдяки валютним інтервенціям. Так, у лютому-травні НБУ був змушений "стерилізувати валютними інтервенціями близько 70%" емісійних вливань", — пише у своїй колонці для ЕП Кирило Шевченко.

За словами Олега Пендзіна, саме ці 70% гривневої емісії найбільше впливають на зростання курсу долара.

Економічний експерт Данило Монін вважає, що вплив емісії на курс долара перебільшений і скоріше йдеться про дисбаланс експорту та імпорту. В результаті війни впало виробництво, а продукцію часто просто не виходило вивозити. При цьому значно зріс імпорт.

"Населення теж робить свій внесок у девальвацію, але він не такий великий, оскільки грошей у людей здебільшого немає. У місяць населення викуповує близько $1 млрд, що не так уже й багато. І це з урахуванням перерахування валюти за кордон рідним, чого раніше не було", — наголошує експерт.

Зростанню цін виною "зайва" гривня?

Зростання цін на продукти та товари, які за підсумками року будуть не менше ніж 30-40%, також є результатом слідства емісії, вважає Олег Пензін.

"Грошова маса повинна відповідати наявній товарній масі в країні, щоб ціни були стабільними. З початком війни економіка, а значить і товарна маса, впала приблизно на 30%, а грошей залишилася колишня кількість. Тобто ціни на товар автоматично піднімуться на 30%. за рахунок "зайвих" грошей в обороті. А НБУ ще й збільшує кількість грошей за рахунок емісії. Тобто зростання цін неминуче — війна змушує друкувати більше грошей, а більше грошей за меншої кількості товарів штовхають ціни нагору", — пояснює механізм інфляції експерт.

Данило Монін вважає, що вплив емісії на інфляцію все ж таки перебільшено.

"Емісія гривні у розмірі 300 млрд, що за фактом на рівні 7% ВВП, це не такий великий обсяг. Тому вплив емісії на інфляцію вважаю перебільшеним. Основний вплив надавали енергетика та девальвація. Зараз фактор енергетики знижується. через зростання імпорту", — заявив "Телеграфу" експерт.

Курс долара зростатиме, як і інфляція – що чекає на країну в 2023 році

На думку Пендзіна, у 2023 році на українців чекатимуть зростання курсу долара та інфляції, хоча ймовірно і в меншому обсязі, ніж у поточному році. Особливо якщо бойові дії стануть менш інтенсивними.

"Держбюджет наступного року розрахований на основі витрат у 2,5 трлн грн і доходів в 1,25 трлн. Різницю, як і цього року, доведеться покривати. Найімовірніше її покриватимуть знову ж таки за рахунок емісії грошей, на які купуватимуть облігації та фінансуватимуть витрати на війну", — вважає експерт.

Данило Монін оцінює ситуацію на 2023 рік більш оптимістично.

"Щодо величезного дефіциту бюджету-2023 в 1,3 трлн грн, що вище, ніж цього року, поки незрозуміло. Я вважаю уряд сильно перестарався або поставив на занадто песимистичній сценарій. Гадаю все буде куди краще — після закінчення війни можна чекати інвестиції у відновлення громадянської інфраструктури, плюс зростання експорту на тлі млявої світової економіки. Тому, швидше за все, інфляція теж спаде і навряд чи буде 30%, як закладено в бюджеті", — прогнозує експерт.

Показники у 30% інфляції, курс долара у 42 гривні з видатками, що перевищують доходи у 2 рази, містяться у проекті держбюджету на 2023 рік, який було затверджено бюджетним Комітетом ВР України.