Континентальна блокада – Кремль готується до припинення транзиту газу через Україну

Вибух на Північному потоці — привід, щоб позбавити Україну транзиту, а Європу — газу

У понеділок і вівторок, 26-27 вересня, на прокладеному дном Балтійського моря газопроводі "Північний потік-2" сталося кілька нештатних ситуацій, які призвели до витоку природного газу прямо в море.

Що трапилося і як це може вплинути на Україну, розбирався "Телеграф".

Вибухи на трьох нитках із чотирьох

У 2012 та 2021 роках по дну Балтійського моря було прокладено 2 газопроводи "Північний потік" та "Північний потік-2", які мають постачати природний газ до Європи в обхід України. І ось, у ніч на 26 вересня датчики зафіксували витік в одній із ниток "Північного потоку".

Надалі аналогічні витоки сталися ще у двох місцях. Тим самим із 4 ниток обох газопроводів пошкодження були виявлені на трьох, що виглядає дуже дивно для звичайного збігу.

Як заявили шведські сейсмологи, їхня вимірювальна апаратура зафіксувала два підводні коливання, що могло бути вибухами, після яких і стався витік.

Оскільки газопровід "Північний потік-2" був добудований у 2021 році, версію про аварію через зношеність труб або порушення при будівництві, багатьма було відкинуто. Це, у свою чергу, вивело на перший план версію насильницького пошкодження газопроводу за допомогою підводних вибухів.

Кому вигідно — список дуже широкий, від США до Росії

" Cui prodest ", або кому вигідно – відповідь на це питання має прояснити і те, хто ж є ініціатором вибухів, які, на думку служби безпеки Німеччини, є найвірогіднішою причиною події.

Хоча офіційно росія в особі Дмитра Пєскова, прес-секретаря путіну, не виключає жодних варіантів аварії, заступник голови Фонду національної енергетичної безпеки Росії Олексій Гривач висловився трохи більш точно.

За його словами, ці аварії "схожі на диверсію з боку відомих у Європі противників російського газу", щоправда нікого конкретно він не назвав.

З чотирьох сторін, які теоретично можуть зробити подібне – США, Україна, Росії та ЄС, можна сміливо викреслювати останніх, оскільки саме Європа є споживачем природного газу та вибух "Північних потоків" позбавляє газу саме їх. Руйнування маршруту постачання газу для них особливо болісно в умовах зими, що наближається, зростання цін на газ і побоювань що для нормального проходження опалювального сезону його не вистачить.

Більш вигідним це може бути трьом іншим країнам. Нехай і з різних причин. Але й тут є свої аргументи "за" та "проти".

Пропагандисти Росії в кремлівських Телеграм-каналах стверджують, що саме "українські підводні плавці" є "головними підозрюваними". Адже цим Україна:

• показує, що вона має довгі руки і взагалі є можливість нанесення таких ударів;
• завдає шкоди російській економіці.

Насправді ж, збитки російській економіці не такі вже й значні – "Північний потік-2", чиє будівництво було завершено в 2021 році, так і не розпочав роботу, і заповнений лише технічним газом. "Північний потік-1" працює – за 2021 рік ним було прокачано майже 60 млрд кубометрів блакитного палива.

Проте робота "Північного потоку 1" останнім часом триває вкрай нестабільно і поставки по ньому припинялися за 3 неповні місяці двічі — з 11 по 20 липня, і з 31 серпня по 3 вересня. В обох випадках Росія назвала це "плановими ремонтними роботами". Проте з початку вересня трубопровід так і не запрацював. Тому ефективність атаки на нього з боку України є сумнівною.

При цьому існує величезний ризик – адже якщо будуть виявлені сліди участі України в подібній операції, це здорово зіпсує відносини із західними партнерами, насамперед із Німеччиною. Подібний крок у світлі обіцяної від Німеччини системи ППО IRIS-T SL для прикриття українського неба виглядає надто ризикованим.

Наступний кандидат на спецоперацію проти "Північних потоків" — США. На користь цього може говорити той факт, що саме скраплений природний газ зайняв місце російського на європейському ринку. Як пише Bloomberg, Європа практично повністю готова забезпечити себе на зиму імпортним зрідженим газом.

Разом з тим, ще влітку США поставили в Європу більше зрідженого газу, ніж Росії газопроводами, тобто "газові перегони" вони виграли ще раніше і підривати "північні потоки" у вересні вже немає жодного сенсу. Тим більше, що репутаційні ризики у разі провалу такі ж високі, як і для України.

Головний підозрюваний – росія?

Останнім кандидатом, незважаючи на парадоксальність, може бути сама РФ. Насамперед, за кожної проблеми на "Північному потоці", у Європі різко зростали ціни на газ. Наприклад, влітку вони коливалися від $2 до 2,5 тис., після заяви "Газпрому" про зупинку "Північного потоку" ціна зросла до 3300 доларів. Тобто будь-яка аварія дозволяє "Газпрому" заробляти більше на газі, який постачається за іншими джерелами.

Але головне, що звертає на себе вибірковість диверсій – з 4 ниток обох "потоків", були пошкоджені обидві саме "Північного потоку 1", який також припинив свою роботу з 31 серпня.

Здавалося б, безглуздо залишити одну нитку і так непрацюючого трубопроводу "Північний потік-2". Головне, що він не має шансів заробити через відмову Німеччини його сертифікувати.

Сам глава Росії путін раз у раз публічно шантажує Європу, вимагаючи сертифікувати газопровід. Востаннє він зробив це під час бесіди з журналістами після саміту Шанхайської організації співробітництва в Узбекистані 17 вересня.

Тоді російський диктатор прямо заявив, що якщо ЄС хоче більше газу, він має зняти санкції, які перешкоджають відкриттю "Північний потік-2".

Що далі? Удар по Україні – позбавити статусу транзитної країни

Крім газового шантажу Європи, можлива провокація Росії з вибухом "північних потоків" має іншу мету — остаточно позбавити Україну статусу транзитного центру для російського газу. Власне будівництво обох "потоків" і було затіяно саме з метою пустити газ в обхід України, що викликало занепокоєння і протидію влади країни.

В останньому Україна знайшла підтримку і у західних партнерів, які не хотіли повністю залежати від одного постачальника в особі "Газпрому". Також викликало це побоювання і у Міжнародного валютного фонду, який побоювався, що після сертифікації "Північного потоку-2" Україна втратить до 40% прокачування газу та доходів від неї.

Треба сказати, що ці побоювання мали всі підстави, адже обсяги транзиту газу з Росії через Україну постійно падали – зі 104 млрд. кубометрів у 2011 році до 41 млрд. у 2021-му році.

З початком російської агресії транзит став майже "символічним" — трохи більше 40 млн кубів на добу, що за підсумками року може дати близько 15 млрд кубометрів.

Як повідомляє Телеграм-канал "Газові війни", на 2023 рік у бюджеті Росії відсутній обсяг експорту газу якраз на 17 млрд кубометрів, що може бути еквівалентно нинішньому транзиту через Україну.

Але навіть ті мізерні обсяги транзиту газу через Україну можуть перестати оплачувати, адже Газпром загрожує українському Нафтогазу санкціями через ініційований проти російської компанії арбітраж. Наслідком може стати припинення оплати транзиту газу через Україну.

Глава "Нафтогазу" Юрій Вітренко підкреслив, що ця заява є ще одним прикладом зневаги росіян до верховенства права. Так, згідно з чинною угодою, "Газпром" визнав право "Нафтогазу" звертатися до арбітражу у разі виникнення спорів.

"Коли Нафтогаз реалізує це право, це є звичайною реалізацією договірного права, а не "недружнім актом", — наголошує Вітренко.

На думку експерта у сфері ЖКГ Олега Попенка, слід очікувати відключення транзиту російського газу через українську ГТС та мінімізації постачання російського газу до ЄС. Це призведе до ще більшої дестабілізації газового ринку в Європі та збільшення цін на газ.

Більше про аварію на "Північних потоках" можна прочитати в матеріалі "Телеграфа".