Україні не вистачає вугілля перед зимою – можлива зупинка експорту електроенергії

Кожного року Україна стикається з проблемою накопичення вугілля на складах перед осінньо-зимовим періодом (ОЗП). Не оминула вона українську енергосистему і цього року.

Ця проблема стала додатком до збільшення аварійних ремонтів енергоблоків ТЕС через нестачу грошей для їх підготовки до зими.

Результатом дефіциту вугілля може стати заборона урядом експорту електроенергії, який приносить Україні валютну виручку та допомагає стабілізувати фінансовий стан держави під час війни.

Звідки береться вугілля

Станом на початок жовтня на складах теплових електростанцій, за планом Міненерго, мало бути накопичено більше 2 млн тон вугілля.

Але за даними Телеграфу, станом на 2 жовтня на складах генеруючих компаній (ГК ТЕС) було всього 1470 тис. тон вугілля. За два дні до того цей показник складав 1522 тис. тон вугілля.

Це свідчить про те, що склади починають спрацьовуватись – енергосистема споживає більше палива, ніж компанії встигають завезти на склади.

Найбільшим виробником енергетичного вугілля в країні є енергохолдинг ДТЕК Ріната Ахметова. Холдинг видобуває більше 80% цього ресурсу. Він же оперує більшістю ТЕС: має 8 з 12.

Також вугілля видобувають державні шахти. Щоправда чверть з них, за інформацією Міненерго, залишились на тимчасово окупваній території. Вони так само мають вертикальну інтеграцію. Передбачається, що весь цей обсяг купує державна генерація Центренерго, яка оперує трьома ТЕС.

Також Україна імпортує вугілля. Так Австралія пообіцяла поставити Україні близько 100 тис. тон вугілля у якості гуманітарної допомоги. Але президент Володимир Зеленський пообіцяв продати такий самий обсяг Польщі у якості підтримки.

Слід зазначити що генеруючі компанії зараз не дуже заохочені купувати вугілля за кордоном через його високу вартість. Світова ціна вугілля після нападу рф на Україну вже декілька разів пробивала відмітку у $400 за тону. В Україні уряд зобов'язав держшахти продавати вугілля по $100 за тону.

При тому, в Україні вистачає власного видобутку для роботи ТЕС. Чому генеруючі компанії не запасають його на складах?

ДТЕК не хоче заморожувати гроші у вугіллі

Перша причина полягає в тому що ДТЕК, як приватна компанія, не зацікавлена робити великі запаси вугілля. Гроші на його видобуток витрачаються, але повернуться вони тільки тоді, коли ТЕС вироблять електроенергію та придадуть її.

Таким чином набагато вигідніше продати вугілля приватним підприємствам. В перше чергу – металургійним, включаючи споріднений холдинг Метінвест, де 75% акцій належить Ахметову, ще 25% — Вадиму Новинському.

До цього також спонукають низькі ціни на електроенергію, порівняно із сусідніми країнами. З початку війну ціни на цей ресурс в Україні нижче через скорочення споживання промисловими підприємствами. З початку жовтня ціни в Україні складають близько 90 євро за МВт-г, а в Румунії, Словаччині та Угорщині – понад 200 євро.

Раніше ДТЕК не погано заробляв на експорті електроенергії в Європу. Але зв серпні на ринок вийшов новий гравець із адміністративним ресурсом – державний трейдер "Енергетична компанія України" (ЕКУ).

Якщо до того ДТЕК був найбільшим експортером електроенергії на всіх напрямках продажів до країн ЄС, то тепер ним стала ЕКУ. Вона викуповує половину перетину для експорту на аукціонах, які проводить НЕК Укренерго. Останньою краплею стало те, що з початку жовтня ЕКУ виграло на аукціоні половину потужності експорту в Польщу, де раніше ДТЕК був абсолютним монополістом.

Справа в тім, що при експорті в Польщу використовується лінія електропередачі Добротвірська ТЕС – Замосць. За правилами будь-який гравець може купити електроенергію на ринку та продавати її в Польщу. Але фізично цей ресурс виробляє Добротвірська ТЕС, яка належить ДТЕК.

Проблема із державними шахтами

Як же згадувалось раніше державні шахти, які знаходяться у підпорядкуванні Міненерго, мають продавати вугілля дешевше світових цін. Передбачається, що основним їх покупцем буде держгенерація Центренерго.

При тому, через нестачу грошей у цієї компанії ще в липні уряд зобов’язав НЕК Укренерго профінансувати закупівлю вугілля для держгенерації на 2,5 млрд грн з тарифу на передачу.

Втім наявність попиту на вугілля з боку приватних компаній стимулює держшахти продавати його їм. У них можна отримати ціну набагато більшу від встановленої Міненерго – 3500 грн за тону.

На дефіцит вугілля також впливає наявність його експорту з України. Річ в тім, що ще в червні уряд своєю постановою №666 заборонив експорт природного газу, мазуту та енергетичного вугілля. Але наразі не заборонено експорт коксівного вугілля, яке використовують металургійні підприємства.

Проблема в тому, що окремі марки енергетичного та коксівного вугілля є взаємозамінні. Тому частина вітчизняного видобутку продається за кордон. За інформацією ЗМІ, уряд 7 жовтня таки заборонив експорт коксівного вугілля. Але рішення поки не було опубліковане.

Наслідки: припинення експорту

На фоні зупинки окупантами найбільшої в Європі Запорізької АЕС та ракетних ударів по енергетичні інфраструктурі, недостатня кількість вугілля на складах ТЕС може стати проблемою. Найочевидніше рішення для її подолання – зупинка експорту електроенергії в Європу. За даними Телеграф, Міненерго може прийняти таке рішення вже у жовтні.

На сьогодні експорт електроенергії, завдяки різниці цін в Україні та Європі, є одним з найбільших джерел валютної виручки для економіки країни. Його зупинка буде означати посилення тиску н курс національної валюти та інфляцію. Також це призведе до збільшення дефіциту коштів у генеруючих компаній. В першу чергу – у державного Енергоатому.